Чи така страшна криза, як її «малювали»?

Минулої осені, коли ще усі проблеми, пов’язані з кризою, були попереду, нам пророчили зростання безробіття, долар по 15 гривень, невиплату зарплат і пенсій, хвилю самогубств, падіння народжуваності й зростання злочинності. Про те, які прогнози для нашої області виявилися справедливими, а які – ні, дізнавалися кореспонденти «Є «Поділля».

Помираємо рідше, народжуємося частіше
Насамперед, прогнозували, що криза потягне за собою зменшення народжуваності й зростання смертності. Криза мала налякати молоді сім’ї й змусити відкласти народження дітей до кращих часів. Насправді ж тенденція до збільшення кількості новонароджених, яка розпочалася 2002 року, збереглася. У 2002-у, зазначають в обласному управлінні статистики, на тисячу жителів в області народжувалося 8,5 дитини (проти 8,4 у 2001 році). Й з кожним роком ця цифра збільшується. Торік вона була 11, а за результатами дев’яти місяців цього року – 11,3. Найвищий показник народжуваності – у Шепетівці, Старокостянтинові, Нетішині, Шепетівському та Славутському районах. Найменше народжують у Віньковецькому, Чемеровецькому, Новоушицькому, Ярмолинецькому районах та у Кам’янці-Подільському. Причому, діти, яких народжують зараз, вже зачаті у найважчий час – початку кризи й невизначеності.
А от показник смертності щороку потр [...цензура...] зменшується. Почався цей процес досить недавно – 2005 року. За даними обласного управління статистики, тоді на тисячу жителів реєструвалося 17,4 смерті, торік і цього року – 17.
Напередодні кризи планувалося, що ми частіше одружуватимемося і рідше розлучатимемося. Психологи прогнозували, що люди ховатимуться від проблем в обіймах один одного, розумітимуть, що кризу легше переживати разом. Однак, за даними обласного управління статистики, одружуватися ми стали менше. Цього року в області зареєстровано 5,7 шлюба на тисячу жителів, тоді як торік ця цифра була 7. Щоправда, можливо, кінець року виявиться щедрішим на весілля і вплине на цей показник у бік зростання. Рекордсменом десятиріччя щодо шлюбів виявився 2007 рік, коли з кожної тисячі жителів області дев’ять ставали на весільний рушничок.
А от рівень розлучень минулого та цього року майже на одному рівні – 3,1 на тисячу жителів в цьому та 3,4 - в минулому. Найкритичнішим для подружжя був 2005 рік, коли на кожну тисячу жителів реєструвалося чотири розлучення.

На одне робоче місце претендувало троє людей
Несприятлива економічна ситуація на підприємствах та скорочення штатів у зв’язку з кризою, звісно ж, вилилися в безробіття. Втім, нашу область лавина масового безробіття зачепила краєм. Як розповідають в обласному центрі зайнятості, пік звернень безробітних до обласної служби зайнятості припав на жовтень – грудень минулого року. Тоді на одне робоче місце претендувало троє безробітних. „Та починаючи з січня-лютого цього року, ця тенденція пішла на спад, – аналізує ситуацію начальник відділу статистики, моніторингу та прогнозування Обласного центру зайнятості Людмила Євдокімова. - За статистикою, протягом дев’яти місяців на обліку обласного центру зайнятості перебувало 68 тисяч незайнятих громадян, а це лише на 8 відсотків більше, аніж за аналогічний період минулого року. 26 тисяч з них ми працевлаштували, переважно в такі галузі як промисловість та сільське господарство”.
Втім, зізнаються в обласному центрі зайнятості, якщо раніше підприємствам не вистачало робітничих професій, і на кожного слюсаря чи електромонтера припадало по кілька вакансій, то нині надлишок робочої сили є скрізь.

Криза кризою, а зарплати зростають
На зарплатах подолян криза відбилася одразу ж. Якщо вірити статистиці, наприкінці 2008 року доходи громадян зменшилися чи не у всіх сферах економічної діяльності. Якщо у минулому році середня заробітна плата по області складала близько 1430 гривень, то в січні цього року – на сотню менше. Найбільшого скорочення доходів зазнали працівники сфери лісового господарства (з 1301 гривні в 2008 році до 1111 гривень у січні 2009 року), переробної промисловості (з 1435 гривень до 1142 гривні), державного управління (з 2123 гривні до 1677 гривень) та будівництва (з 1526 гривень до 945 гривень). Втім, починаючи з лютого, незважаючи на кризу, середньомісячна номінальна заробітна плата потр [...цензура...] почала зростати. Наразі її середньомісячний показник дещо більший від торішнього і перебуває на рівні 1480 гривень. І якщо у більшості працівників різних сфер економічної діяльності вона досягла минулорічного рівня, то, наприклад, зарплати аграріїв навіть дещо зросли – з 867 гривень до 1007 гривень. А от у лісовому господарстві, будівництві, переробній та добувній промисловості середньомісячна заробітна плата досі нижча минулорічної.
Найвисокооплачуванішими працівниками на Хмельниччині наразі є працівники сфери виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (у серпні їхня зарплата сягла 2710 гривень), фінансової діяльності (2709 гривень) та державного управління (2032 гривні).
Незважаючи на кризу, зростала у 2009 році і мінімальна заробітна плата. Її розмір змінювався кілька разів поспіль: з 1 січня – 605 гривень, з 1 квітня - 625 гривень, з 1 липня - 630 гривень і з 1 жовтня - 650 гривень. З 1 грудня нас очікує ще одне підвищення мінімальної заробітної плати – до 669 гривень.

Психіка у подолян сильна
Через кризу подоляни не готові зводити рахунки із життям! Більше того, самогубств у цьому році, порівняно з минулим, стало менше. Про це красномовно свідчать цифри. Як зазначає заступник начальника обласного бюро судово-медичної експертизи Володимир Бартко, за три квартали минулого року в області було 74 самогубства. У цьому ж році – лише 63. Зазвичай, каже Володимир Сергійович, причини того, що людина накладає на себе руки, дуже рідко пов’язані з кризою. Насамперед, це – проблеми в особистому житті, сімейні сварки, важкі захворювання (приміром, онкологія). Якщо психологи стверджують, що з кризою у них зросла кількість пацієнтів, то психіатрам не додалося зайвої роботи – психологічні проблеми не переросли у психічні. «Психічні захворювання мають інші причини, не пов’язані з кризовими явищами, - каже головний психіатр області Володимир Демчук. - Тому хворих у нас стало не більше і не менше. Криза – недостатньо серйозна причина, щоб настільки підірвати душевний стан людини».

А злочинів побільшало
За дев’ять місяців цього року на території нашої області зареєстровано 6120 злочинів, тоді як у минулому році за цей період було 5681 злочин. На перший погляд, «завдяки кризі» значно збільшилася кількість крадіжок особистого майна – з 994 до 1746! Однак, як зазначають правоохоронці, винуватити в цьому лише кризу не варто. «Справа в тому, що в червні цього року Верховна Рада України знизила мінімальну вартість майна, за крадіжку якого настає кримінальна відповідальність, з 907 гривень 50 копійок до 60 гривень 50 копійок, - пояснив кореспонденту «Є Поділля» начальник відділу зв’язків із громадськістю управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області Віктор Коверзюк. – А тому, ймовірно, і кількість зареєстрованих крадіжок так зросла». Грабувати теж стали частіше. За дев’ять місяців на Хмельниччині зареєстровано 336 випадків грабежів, тоді як у 2008 році їх було на 34 менше.
Разом із тим, якість роботи з розкриття злочинів погіршилась. Нещодавно на координаційній нараді керівників правоохо- ронних органів регіону, яка пройшла в обласній прокуратурі, зазначалося, що рівень розкриття особливо тяжких злочинів знизився на 7,7 відсотка, тяжких – на 7,8 від- сотка. Розкривається трохи більше половини скоєних крадіжок. Не встановлено осіб, винних у вчиненні цьогоріч 4 умисних вбивств у Волочиському, Хмельницькому районах, містах Хмельницькому та Нетішині. Дещо знизився рівень злочинності серед неповнолітніх. Проте деякі факти залишаються вражаючими: у 2009 році підлітками скоєно 3 вбивства, 22 тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, 55 грабежів та розбоїв, 25 злочинів, пов’язаних з наркотиками.