Польський історик народився в Красилові

Помітний вклад у розвиток історичної науки в Польщі свого часу вніс відомий дослідник минувшини Влодзімеж Дзвонковський. Він був одним із основоположників дослідження польського повстання під проводом Т. Косцюшка та національного руху ХІХ століття. Разом зі своїм колегою Генріхом Мосьціцьким у 1918 році опублікував три томи «Akta powstania Kostiuski», видав низку популярних підручників з історії Польщі, в яких досліджується літопис, починаючи з далекого минулого до початку ХХ століття. Його праці ще й досі використовуються при написанні навчальних посібників, за якими поляки студіюють історію своєї країни. Влодзімеж Дзвонковський є автором популярних книг на історичну тематику «Парламент Польської Республіки 1919-1927 років», «Гарматний вогонь: досвід очевидця лінії фронту в районі Любліна (серпень-листопад 1914 року)», а також багатьох історичних портретів.
Дослідження відомого історика торк-нулися не тільки Польщі, а й ряду інших країн, що також відображено в підручниках, які він видав.

Особливий інтерес Влодзімежа Дзвонковського викликала Росія. Взаємовідносинам з цією країною він присвятив окрему книгу «Росія і Польща», де показує роль та місце співвітчизників в історичному розвитку сусідньої держави: «Поряд з інтелектуальною елітою, поляки з’явилися і в глибині Росії – як інженери, лікарі, адвокати, керуючі маєтками. Ці захожі перевершують своєю кмітливістю, досвідом, розумом місцеве населення так, що часто вибиваються на керівні посади».

Такий інтерес історика і громадського діяча до сусідньої держави цілком закономірний. Адже Влодзімеж Дзвонковський, як стверджується в VІІ томі «Енциклопедії сучасної України», народився в 1880 році в містечку Красилів Старокостянтинівського повіту Волинської області. Навчався на юридичних факультетах Варшавського та Новоросійського (в Одесі – авт.) університетів. Історію студіював у Львові, Лозанні та Парижі, де був учнем відомого французького дослідника минувшини Ш. Аскеназі. Осяяний ідеями Російської соціал-демократичної робітничої партії, не тільки поділяв погляди цієї політичної сили, а й був активним її членом. На початку минулого століття Дзвонковський сприяв доставці революційної літератури із закордону на територію Росії. Саме за цю діяльність у 1902 році його заарештували і відправили в заслання. Проте через рік він звідти втік до Галичини. У Львові організував бюро пересилки революційних матеріалів через Волинь і Поділля. Наступні два роки Влодзімеж Дзвонковський жив у Парижі, де входив до соціал-демократичного клубу. А в 1912 році переїхав до Варшави. Спочатку в польській столиці викладав історію на підпільних робітничих курсах, а від 1915 року – у варшавських гімназіях. З 1918 року працює викладачем історії Польщі Польського вільного університету у Варшаві та Лодзі, а також Школи політичних наук. У 1945-1949 роках Дзвонковський завідує кафедрою всесвітньої історії Лодзівського університету.

Через п’ять років після виходу на пенсію, в 1954 році Влодзімеж Дзвонковський помер і похований в польському місті Лодзь.