10 січня - Святі 20000 мучеників
10 січня 2009
Святі 20000 мучеників
:
Глікерій, Зінон, Феофіл, Дорофей, Мардоній, Мігдоній, Індіс, Горгоній, Петре, Євфимія, Секунд, НІКОСТРАТ, Агафія, Домна, Феофіла, Антонія
та інші
На початку IV століття імператор Максіміан (284 - 305) наказав руйнувати християнські храми, спалювати богослужбових книг і позбавляти всіх християн цивільних прав і посад. У цей час єпископом міста Нікомідіі був святий Кирило, який проповіддю і життям сприяв поширенню християнської віри, так що багато хто з сановників імператора були таємними християнами.
У палаці імператора жила язичницька жріца Домна. У відсутність Максіміана вона прочитала Діяння апостолів і Послання апостола Павла. Серце її зайнялася бажанням познайомитися з християнським вченням. За сприяння некоей юной християнки Домна таємно прийшла до єпископу Кирилу у супроводі вірного слуги, євнуха Індіса. Святий Кирило оголосив їх, а потім обидва прийняли святе Хрещення. Домна стала допомагати бідним: вона роздала свої коштовності за допомогою Індіса, роздавала вона і їжу з царською трапези. Дізнавшись про незвичайний спосіб життя домни і Індіса, начальник евнухів, що займаються царським столом, заточив обох і моріл їх голодом, але вони отримували підкріплення від Анголів і не постраждали. Щоб більше не жити разом із поганами, святая Домна Удавай безумной. Тоді її і Індіса вилучили з палацу, і вона оселилася в дівочій монастирі у ігуменій Агафіі. Невдовзі ігуменя вдягла її в чоловічий одяг, острігла їй волосся і відпустила з монастиря.
Тим часом імператор повернувся і наказав всюди розшукувати колишню жриці домну. Спорядження для цього воїни досягли обителі та розорили її. Сестри були кинуті у в'язниці, віддані на муки і наругу, але жодна з них не піддалася оскверненію. Віддане в публічний будинок, святая Феофіла допомогою Господнього Ангола і там зберегла девство: Ангел вивів її з блуділіща. Одного разу імператор влаштував на міській площі жертвопринесення язичницьким богам. Коли почалося окропленіе натовпу кров'ю жертовних тварин, християни стали йти з площі. Побачивши це, імператор розгнівався, але не дав волі своїм почуттям, бо раптово землю. Через деякий час Максіміан увійшов до церкви і наказав відректися від Христа, за відмову він обіцяв спалити церкву і убити християн. Християнський пресвітер Глікерій відповів йому, що християни ніколи не отрекутся від своєї віри, які б муки їм ні грозили. Стримуючи гнів, цар вийшов з церкви, а через деякий час наказав привести пресвітера Глікерія на суд. Кати катували мученика, який не переставав молитися і закликати Ім'я Господа. Будучи не в силах схилити святого Глікерія до зречення, Максіміан наказав його спалити.
У свято Різдва Христового 302 року, коли в Нікомідійской соборної церкви зібралося близько 20000 християн, імператор послав у храм глашатая, який передав його наказ всім християнам вийти з церкви і принести жертву ідолам, в іншому випадку він погрожував спалити храм разом з молящіміся. Проте всі присутні поклонитися ідолам відмовилися. Поки жорстокого готувалися підпалити церкву, здійснював Богослужіння єпископ Анфім (пам'ять 3 вересня) христив всіх оголошені і всіх причастя Святих Тайн. Всі 20 000 молільників померли у вогні. Серед них знаходилися ігуменя Агафія і дивом спасшая з прітона святая Феофіла. Єпископу Анфіму вдалося сховатися.
Максіміан вважав, що він знищив всіх християн Нікомідіі, але незабаром довідався, що їх ще багато, що всі вони, як і раніше, сповідують свою віру і готові померти за Христа. Імператор задумав з ними розправитися. За його наказом схопили полководця Зінона, всенародно облічівшего царя за безбожність і жорстокість. Зінон був жорстоко побитий і, нарешті, обезголовлений. Уклали в в'язницю євнуха Індіса, ідольского жерця, за відмову брати участь в язичницькій свята.
Між тим святая Домна кублиться в печері і живляться рослинами. Гоніння на християн продовжувалось. Було кинуто до в'язниці намісник Італії Дорофей, Мардоній, Мігдопій диякон і кілька сановників. Єпископ Анфім зміцняв їх, посилаючи до них послання. Одне з послань було перехоплено у диякона Феофіла. Домогаясь дізнатися про епископе, його піддали тортурам, але святий мученик витримав усі муки, не відкривши нічого. Тоді разом з ним стратили і тих, до кого звертався єпископ в посланні.
Коли святая Домна повернулася в місто, вона довго плакала на погорілище, шкодуємо, що не спромоглися померти зі своїми сестрами. Потім вона пішла на берег моря. У цей час рибалки витягли мережами з води тіла мучеників Індіса, Горгони і Петра. Усе ще одягнена в чоловічий одяг, святая Домна допомагала рибалкам тягнути мережі, і вони залишили їй тіла мучеників. З благоговінням виглянула вона на святі останки; особливо її тішило, що вона побачила тіло свого духовного друга - мученика Індіса. І після поховання вона не відходила від дорогих її серцю могил, щодня здійснюючи перед ними кажденіе. Коли імператору розповіли про невідомому юнакові, який чинить почесті могилам страчених християн, той наказав відрубати цьому юнакові голову. Разом з Домной був страчений і святий мученик Євфимія.
На початку IV століття імператор Максіміан (284 - 305) наказав руйнувати християнські храми, спалювати богослужбових книг і позбавляти всіх християн цивільних прав і посад. У цей час єпископом міста Нікомідіі був святий Кирило, який проповіддю і життям сприяв поширенню християнської віри, так що багато хто з сановників імператора були таємними християнами.
У палаці імператора жила язичницька жріца Домна. У відсутність Максіміана вона прочитала Діяння апостолів і Послання апостола Павла. Серце її зайнялася бажанням познайомитися з християнським вченням. За сприяння некоей юной християнки Домна таємно прийшла до єпископу Кирилу у супроводі вірного слуги, євнуха Індіса. Святий Кирило оголосив їх, а потім обидва прийняли святе Хрещення. Домна стала допомагати бідним: вона роздала свої коштовності за допомогою Індіса, роздавала вона і їжу з царською трапези. Дізнавшись про незвичайний спосіб життя домни і Індіса, начальник евнухів, що займаються царським столом, заточив обох і моріл їх голодом, але вони отримували підкріплення від Анголів і не постраждали. Щоб більше не жити разом із поганами, святая Домна Удавай безумной. Тоді її і Індіса вилучили з палацу, і вона оселилася в дівочій монастирі у ігуменій Агафіі. Невдовзі ігуменя вдягла її в чоловічий одяг, острігла їй волосся і відпустила з монастиря.
Тим часом імператор повернувся і наказав всюди розшукувати колишню жриці домну. Спорядження для цього воїни досягли обителі та розорили її. Сестри були кинуті у в'язниці, віддані на муки і наругу, але жодна з них не піддалася оскверненію. Віддане в публічний будинок, святая Феофіла допомогою Господнього Ангола і там зберегла девство: Ангел вивів її з блуділіща. Одного разу імператор влаштував на міській площі жертвопринесення язичницьким богам. Коли почалося окропленіе натовпу кров'ю жертовних тварин, християни стали йти з площі. Побачивши це, імператор розгнівався, але не дав волі своїм почуттям, бо раптово землю. Через деякий час Максіміан увійшов до церкви і наказав відректися від Христа, за відмову він обіцяв спалити церкву і убити християн. Християнський пресвітер Глікерій відповів йому, що християни ніколи не отрекутся від своєї віри, які б муки їм ні грозили. Стримуючи гнів, цар вийшов з церкви, а через деякий час наказав привести пресвітера Глікерія на суд. Кати катували мученика, який не переставав молитися і закликати Ім'я Господа. Будучи не в силах схилити святого Глікерія до зречення, Максіміан наказав його спалити.
У свято Різдва Христового 302 року, коли в Нікомідійской соборної церкви зібралося близько 20000 християн, імператор послав у храм глашатая, який передав його наказ всім християнам вийти з церкви і принести жертву ідолам, в іншому випадку він погрожував спалити храм разом з молящіміся. Проте всі присутні поклонитися ідолам відмовилися. Поки жорстокого готувалися підпалити церкву, здійснював Богослужіння єпископ Анфім (пам'ять 3 вересня) христив всіх оголошені і всіх причастя Святих Тайн. Всі 20 000 молільників померли у вогні. Серед них знаходилися ігуменя Агафія і дивом спасшая з прітона святая Феофіла. Єпископу Анфіму вдалося сховатися.
Максіміан вважав, що він знищив всіх християн Нікомідіі, але незабаром довідався, що їх ще багато, що всі вони, як і раніше, сповідують свою віру і готові померти за Христа. Імператор задумав з ними розправитися. За його наказом схопили полководця Зінона, всенародно облічівшего царя за безбожність і жорстокість. Зінон був жорстоко побитий і, нарешті, обезголовлений. Уклали в в'язницю євнуха Індіса, ідольского жерця, за відмову брати участь в язичницькій свята.
Між тим святая Домна кублиться в печері і живляться рослинами. Гоніння на християн продовжувалось. Було кинуто до в'язниці намісник Італії Дорофей, Мардоній, Мігдопій диякон і кілька сановників. Єпископ Анфім зміцняв їх, посилаючи до них послання. Одне з послань було перехоплено у диякона Феофіла. Домогаясь дізнатися про епископе, його піддали тортурам, але святий мученик витримав усі муки, не відкривши нічого. Тоді разом з ним стратили і тих, до кого звертався єпископ в посланні.
Коли святая Домна повернулася в місто, вона довго плакала на погорілище, шкодуємо, що не спромоглися померти зі своїми сестрами. Потім вона пішла на берег моря. У цей час рибалки витягли мережами з води тіла мучеників Індіса, Горгони і Петра. Усе ще одягнена в чоловічий одяг, святая Домна допомагала рибалкам тягнути мережі, і вони залишили їй тіла мучеників. З благоговінням виглянула вона на святі останки; особливо її тішило, що вона побачила тіло свого духовного друга - мученика Індіса. І після поховання вона не відходила від дорогих її серцю могил, щодня здійснюючи перед ними кажденіе. Коли імператору розповіли про невідомому юнакові, який чинить почесті могилам страчених християн, той наказав відрубати цьому юнакові голову. Разом з Домной був страчений і святий мученик Євфимія.
Обговорити на форумі
0
514
Подібні публікації
