31 січня - День святителя Афанасія Великого, архієпископа Олександрійського

Святитель Афанасій Великий, архиєпископ Олександрійський, народився близько 297 р. в Олександрії в добродетельной християнської сім'ї. З дитинства він так полюбив церковне богослужіння, що, наслідуючи побаченому, влаштовував зі своїми однолітками гру: «призначав» їх священиками та дияконами, а сам, подібно єпископу, з усією точністю здійснював церковну службу. Коли до мальчикам приєднувалися діти з язичницьких сімей, святий Афанасій розповідав їм про Христа Спасителя, а потім у разі їх згоди здійснював над ними на березі моря обряд хрещення. Святитель Олександр (312-326), єпископ Олександрійський, звернув увагу на цю гру. Переконавшись, що святий Афанасій здійснював таїнство хрещення у відповідності з церковним статутом, він визнав його дійсним і впорядкував міропомазаніем.

Коли святому Опанаса виповнився 21 рік, святитель Олександр висвятив його в сан диякона Олександрійської Церкви. У цьому сані святий Афанасій супроводжував його в 325 році на Нікейський Собор, де виступив із спростуванням єресі Арія (арій (256-336) - Олександрійський пресвітер і богослов, вважав, що Син Божий не дорівнює Бога Отця і не вічний, так як створений Отцем ). Після смерті святителя Олександра диякон Опанас був обраний його наступником - Первосвятитель Олександрійської Церкви. 8 липня 326 року він був висвячений в єпископа Олександрійського.

Очоливши Олександрійський Церква, святитель Афанасий продовжував ревну боротьбу проти єретиків, послідовників Арія, які, користуючись підтримкою при дворі, добилися засудження святителя. У 336 році він був відправлений у вигнання в Трір. Після смерті імператора Костянтина святитель Афанасий повернувся із заслання. Він продовжував викривати аріан, але приймач імператора Костянтина імператор Констанція (337-361) уподобав аріанам. За його наказом архієпископом Александрійскім був поставлений аріанін Григорій.

Святитель Афанасій Александрійський відправився в Рим до тата Юлію I (337-352), старанням якого був виправданий на Сардікійском Соборі в 343 році. Сардікійскій Собор визнав дійсним Нікейський Символ віри, а вчення святителя Афанасія согласним догматам Церкви. Після цього святитель Афанасий повернувся в Олександрії, але за намовою аріан кілька разів виганяли з міста.

Незважаючи на багаторічні (в загальній складності понад 20 років) гоніння й переслідування єретиків, святитель Афанасий продовжував невідступно відстоювати чистоту Православ'я і невпинно викривати аріан, проти яких написав багато послань і богословських трактатів.

При імператорі Юліане Відступники (361-363) святитель Афанасий опинився у вигнанні в Фівадійской пустелі. Після бесславной смерті імператора Первосвятитель керував Олександрійської Церквою ще 7 років аж до своєї блаженної кончини 2 травня 373 року.

Він залишив величезну духовну спадщину: численні коментарі до Священного Писання, аскетичних настанови, слова та бесіди, листи, апологетіческіе та догматичні твори, в яких відстоював чистоту православного віровчення. Особливе значення у полеміці з аріанамі мали «Історія аріан для ченців», «Чотири слова проти аріан», «Книга про Трійцю і про Духа Святого». Святителю Опанаса належить також життєпис преподобного Антонія Великого (пам'ять 17 січня).

Спільне святкування святителя Афанасія та Кирилу Александрійскім встановлено за їх багаторічні великі труди і подвиги, понесені на захист догматів Вселенської церкви проти єресі.

Дати в тексті дані по старому стилю.