1 лютого - Громніца

Громніца - єдиний день взимку, коли може пріключіться гроза - можна почути грім та побачити блискавки. Тому серби його звуть «Свjетло».

Присвячується дружині Перуна додолу-Маланьіце (Молнии) - богині блискавки та годування дітей.

Громніца нагадує в розпал зими нам про те, що навіть серед самих страшних лих може бути промінь світла - як ярая блискавка посеред лютої зими. Завжди залишається надія. Слов'яни вшановували Маланьіцу за те, що вона дає їм надію на якнайшвидше весну.

«Ой додолу-Додолюшка,
Перуніца світла!
Муж твій в поході,
Право воєводи;
Дива в лісах,
Кришень - в небесах.
Зійди до слов'янам
Блискавкою рьяной!
У нас вдосталь хліба --
Зійди до нас з неба!
У нас вдосталь солі --
НЕ лиши нас частки!
Зійди громліво,
Зійди щасливо,
Зійди красиво --
Чесним людям на диво!
Додолу славна,
Сподівання дана! »

Яка погода першого числа - такий весь лютий. Ясний, сонячний день - рання весна.

На Громніцу крапель - у весну ранню вір, якщо хуртовина розгулятися - довго буде погода метельная, до кінця місяця.