18 лютого - Троян Зимовий

Троян зимовий - важлива дата для Древніх слов'ян. Цей день наші предки вважали днем Військової слави, коли багато російських воїнів попадали від Римських воїнів у придунайському області, у Троянов Валу (швидше за все оборонна насип, але можливо на це місці був споруджений невеликий форпост, етимологія назви не висянено до сих пор). Воїни те бились не склали зброї і не показав спини. Це свято відомий також під назвами: «Стрібожьі онуки», «поминання занепалих у Троянова Валу».

На жаль, на сьогодні багато не з'ясовано з історії героїчного подвигу у Троянов Валу, в тому числі точної дати (близько 101 р. н. Е.) Та інших подробиць. Цей епізод в історії Давньої Русі чітко згадується в Велесова книга та вихваляти в «Слові о полку Ігоревім»:

«Те ж римляни нам заздрили й замыслили зло на нас - прийшли зі своїми возамі та залізними броні і вдарили на нас, а отже довго відбивалися від них, і відкинули їх від цього краю, а римляни, побачивши, що ми міцно захищаємо своє життя, залишили нас »(Велесова книга) ...

«І вони на прямому шляху до тризну полягли, і Стрібогови онуки танцюють над ними, і плачуть про них восени, а взимку Студений про них належить. І голуби дивные так кажуть, що загинули вони славно і залишили землі свої не ворогів, а своїм синам. І так ми нащадки їх, і не лішімся ми землі »(Велесова книга) ...

Стародавні воїни-слов'яни думали про потомках і про велич Земель росіян - не злякалися вони смерті, а вступили в бій, навіть не допускаючи думки про зраду, відступ або здачі ворогам. Так будемо ж гідними життів наших предків, з давніх-давен у слов'ян було прийнято в цей день теж зробити щось героїчний, небезпечне, корисне для Батьківщини чи сім'ї та пом'янути за столом відважних воїнів.