22 квітня - Лельник

Семантика свята пов'язана з тим, що Юр'їв день був днем першого вигону худоби в поле.

Аналогічні свята існують у самих різних народів Європи. В Італії відзначають прімаверу - день перший зелені, у Греції ще з античних часів святкують у цей день повернення на землю Персефони, дочки богині родючості Деметри.

Для сучасної людини ім'я Лелі асоціюється з казкою А.Н. Островського «Снігуронька» де Лель представлений як прекрасний юнак, який грає на сопілці. У народних піснях Лель є персонажем жіночого роду - Леля, а основними учасниками, присвяченого йому свята були дівчата.

Свято «Лельник» зазвичай святкувався 22 квітня, напередодні Юрьева дня (Єгор вешнего). Ці дні називалися також «Червоної гіркою», оскільки місцем дії ставав пагорб, розташований неподалік від села. Там встановлювали невелику дерев'яну або дерново лаву. На неї саджали найкрасивішу дівчину, яка і виконувала роль Лялі (Лелі). Праворуч і ліворуч від дівчини на пагорбі на лаву укладалися приношення. По один бік размещался коровай хліба, а з іншого боку знаходився глечик з молоком, сир, масло, яйце і сметана. Навколо лави розкладали сплетені вінки. Дівчата водили хоровод навколо лави і співали обрядові пісні, в яких славили божество як няньку і подательніцу майбутнього врожаю. По ходу танцю і співу сидів на лавці дівчина надягала на своїх подруг вінки. Іноді після свята на пагорбі розпалювали багаття (олелію), навколо якого також водили хороводи і співали пісні.

Показово, що в обрядах, присвячених Лелі, завжди був відсутній мотив похорону, присутній в інших літніх свят, наприклад, у Русальна тижня і День Івана Купали.

У весняній обрядовості, повсюдно у всьому слов'янському світі широко застосовувалися різні магічні дії з яйцями. Протягом всієї весни відбувалася розфарбовування яєць «писанок», «крашенок» - і різні ігри з ними. Церковний пасхальний календар значною мірою заслін архаїчні сутність обрядів, пов'язаних з яйцями, але зміст розпису писанок веде нас в глибоку архаїка. Тут є і небесні олені, і картини світу, і безліч древніх символів життя і родючості. В етнографічних музеях зберігається тисячі писанок, є, наймасовішим спадщиною язичницьких уявлень.

Яйця, як фарбування, так і білі, відігравали важливу роль у весняній обрядовості: виїзд на першу оранка проводився «з сіллю, з хлібом, з білим яйцем»; яйце розбивали про голову коня або пашущего вола; яйце та печиво-хрест були обов'язковою приналежністю обрядів при посіві. Нерідко яйця закопували в землю, катали по полю, засіяної житом. Яйця клали під ноги худобі при вигону на Юр'їв день і Лельник, клали у ворота хліви, щоб худоба переступив через них; з яйцями обходили худобу і дарували їх пастуху.