На престижні спеціальності майже усі бюджетні місця забрали пільговики (ХНУ)

«На престижні спеціальності майже усі бюджетні місця забрали пільговики» , – Каже ректор Хмельницького національного університету Микола Скиба

Навесні вже вдруге для українських випускників замість звичних для багатьох іспитів проводилося тестування, або незалежне оцінювання якості знань. А у деяких школах та регіонах така практика запроваджена ще раніше. Про те, як оцінюють нововведення вузи, про сьогодення і перспективи одного з найбільших вищих нав- чальних закладів Хмельниччини – національного університету – розмовляємо з його ректором Миколою Скибою.

– Позитивний бік тестування у тому, що усі абітурієнти знаходяться в рівних умовах, – зазначає Микола Єгорович. – І практика свідчить, що вступають до вузів ті, хто має сильніші знання. Причому, зараз у старших класах школи вводиться профорієнтація, школярів тестуватимуть щодо профе- сійної придатності. І це теж дуже добре, бо дитина ще за кілька років до закінчення школи знатиме, до якої професії у неї є здібності. Звісно, вона обиратиме професію самостійно, однак компетентна порада у цьому виборі не буде зайвою.
Пільговиків насправді небагато, проте вони «забирають» більшість місць на престижних спеціальностях.
– Багато скарг виникає через те, що при вступі до вузів багато пільг, і на державну форму навчання часто вступають пільговики, навіть якщо вони показали і не дуже високі знання під час тестування. А ті, у кого в сертифікаті високі бали, змушені платити за навчання.
– Чинне законодавство справді передбачає низку пільг при вступі. І не ми вирішуємо ці питання. Зараз розробляються правила прийому до вищих навчальних закладів на наступний рік і, наскільки мені відомо, будуть прийняті рішення з приводу пільговиків. Принаймні, планується, щоб їх було не більше 50 відсотків. Але насправді пільговиків й сьогодні не так багато. Адже дехто з них подавав документи одразу на кілька факультетів та у кілька вузів, а обрав один. І якщо брати від загальної кількості першокурсників, то пільговики у нас складають десь п’ять відсотків. Щоправда, вони вступають на престижні спеціальності. Й на деяких («Фінанси», «Облік і аудит», «Міжнародна інформація», «Міжнародні економічні відносини») пільговики забрали майже усі бюджетні місця. А у нових правилах вступу планується, щоб на будь-яку спеціальність пільговикам виділялося не більше половини місць.
– Сьогодні вузи змушені шукати своїх студентів. Деякі вже зіткнулися з проблемою недобору. Вас вона обминула?
– Цього року ми отримали вдвічі більше заяв, ніж торік. Але кількість абітурієнтів така ж, як і торік. А взагалі абітурієнтів з кожним роком буде менше, бо й меншає кількість випускників шкіл. А 2012 року їх взагалі не буде (у зв’язку з переходом на 12-річний термін навчання). Тому кожен вуз справді бореться за свого абітурієнта.
– За останні роки не змінився рівень підготовки абітурієнтів?
– Справді, абітурієнти змінюються. Років шість-десять тому дехто з першокурсників тільки в університеті вперше побачив комп’ютер. Тепер же усі добре ним володіють. А от знання з фізики, математики у вчорашніх школярів сьогодні гірші. Зате ерудованіші вони з гуманітарних та природничих наук. У нас працює підготовче відділення. Ми готуємо старшокласників до тестування і разом з тим подаємо матеріали, які їм знадобляться у вузі.

Все частіше випускники шкіл хочуть бути інженерами
– Останнім часом ми постійно чуємо, що області, та й державі в цілому, не вистачає інженерно-технічних кадрів. Чи зростає інтерес до таких професій серед абітурієнтів?
– Так. Вже кілька років поспіль ми спостерігаємо тенденцію до зростання кількості бажаючих отримати саме професію інженерного напрямку. У цьому році у нас на деякі технічно-інженерні спеціальності був більший конкурс, ніж на економічні. Для того, щоб професія стала престижною, насамперед, має працювати еконо- міка. Тільки почали працювати підприємства, зразу виникла потреба в технічних фахівцях. Й потр [...цензура...] почав зростати інтерес до таких спеціальностей. Аби підвищити цей інтерес, ми кожному своєму студенту ще й даємо робітничу професію. Таким чином випускник буде в кращих умовах на ринку праці, та й матиме можливість додаткового заробітку.
– Зараз на багатьох Інтернет-сайтах, у багатьох всеукраїнських газетах можна побачити різноманітні рейтинги вузів. У одних Хмельницький університет потрапляє до кращих, в інших – входить у другу сотню. Кому вірити?
– Нікому. Бо рейтинги, як і система опитування, прив’язані до кількох критеріїв. Двічі намагалися скласти подібні рейтинги і Міністерство освіти України, однак так їх і ніде не публікували, бо у складанні є дуже багато проблем. Насамперед, потрібні критерії, за якими оцінювати вуз. Зараз ця система критеріїв розробляється у міністерстві. Щодо усіх цих рейтингів, то не можна сказати, що вони несправедливі. Вони справедливі, але тільки за якимись одним-двома критеріями. Як може вуз стояти на верхівці рейтингу, якщо у ньому працює менше десяти докторів наук?
– Ваш університет вже давно приєднався до Болонської системи. Про які переваги цього можна сьогодні говорити?
– По-перше, студента змушують вчитися постійно. Адже, за Болонською системою, знання оцінюються щодня. До речі, проведення сесії якраз необов’язкове. Для чого студенту здавати іспит, якщо він добре вчився протягом усього семестру, здав усі контрольні та лабораторні, то підсумкову оцінку отримує за результатами роботи у півріччі. Таке систематичне навчання, на мій погляд, дає дуже добрий ефект. Адже як чинять наші студенти, якщо їм щодня читають лекції, але нічого не питають? Звичайно, беруть конспекти до рук лише перед іспитом. Таке навчання дає значно гірший ефект. Однак, не потрібно відкидати і нашу систему освіти. Адже вона теж непогана. Тому ми намагаємося поєднувати і Болонську систему, і вітчизняну. Приміром, залишили щорічні дві атестації студентів, що теж стимулює студентів до навчання. Однак, цього року сесії як такої не буде, тільки за результатами підсумкового контролю. А іспитів не буде. Це виключить можливість якихось «нестатутних» стосунків викладача й студента. Все залежатиме від того, як студент навчався, чи не пропускав лекції, чи виконував усі практичні заняття. І це, знову ж таки, стимулюватиме студента до навчання. До речі, така система вводиться в багатьох українських вузах.
– Певно, у зв’язку з цим у місті говорять, що взимку університет два місяці не працюватиме й викладачі залишаться без роботи. І пов’язують це, насамперед, з кризою.
– Криза тут ні до чого. Ми просто змінюємо графік навчального процесу. Але ж сесії не буде, плюс канікули. От і виходить десь трішки більше місяця. Адже Болонська система навчання пе- редбачає і самостійне навчання студентів. У нас створено модульне середовище через Інтернет. Студент може вдома увійти у це середовище і самостійно працювати над курсовим чи дипломним проектом. Викладачі теж працюватимуть, займатимуться методичною роботою, готуватимуть підручники, розроблятимуть цикли лекцій, ніхто ні в яку відпустку їх не відправлятиме. Навчальний заклад не закривається, він працюватиме, просто в іншому режимі – тобто, змінюється графік навчального процесу. Викладачі отримуватимуть зарплати, студенти – стипендії.

джерело
Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА.