Про Красилів » Красилів the best - фото, новини, огляд, фоторепортаж

Вітаю з першим снігом!!!

Автор: Fed 23 листопада 2008 Коментарів: 3 Переглядів: 239

Ну от, і почав падати сніг. Нарешті то всю падаючу гадість з дерев закриє білим. І буде прікольно видно маршрутки. Треба буде носити важче взуття (яке так приємно поміняти на шось лекше весною), і надівати шапку з ранку. Навіть пиво в таку пору вливається в пузьце якось по особливому. А сама прікольна новина, що скоро буде зима! Зимою найкраще працюється, не думається ні про то, що хочеться кудась вираватися на озера. Дівчатам тоже прікольно, бо вони всі на зиму стають одинакових розмірів, через зимові шуби і куртки. Прікольно, рамантіка!!! Люблю сніг. А вас всіх вітаю з першим снігом!!!

+ фото сніжного красилова в повній новині

Категорія: Про Красилів » Красилівські обговорення Переглянути повну версію

Схема розміщення урочищ Красилівського лісництва

Автор: Fed 3 листопада 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 411

Схема розміщення урочищ
Красилівського лісництва ДП "Старокостянтинівський Лісгосп"

Категорія: Про Красилів » Красилівський район Переглянути повну версію

НЕОКОНЧЕННАЯ «КАРТИНА»

Автор: Fed 21 жовтня 2008 Коментарів: 3 Переглядів: 380

Шестнадцатилетнего Митьку — детдомовского заводилу, грозу городской средней школы № 1 — знал весь Красилов. Его большие карие глаза навыкат, послужившие причиной двух кличек — «сова» и «балахатый» — гипнотизировали ма¬лышей, укрощали средних пацанов, умиротворяли старших. При стычках городские знали — с Митькой лучше не связываться: за его спиной — ватага детдомовских сорванцов, при выяснении отношений шустрых и злых, как потревоженные осы. Девчонки-старшеклассницы при встрече с Митькиными глазами где-нибудь на лестнице теряли дар речи.
У него были крепкие, как кувалды, кулаки, мускулистое тело, голос повелителя, властный характер, непостижимый, как его почерк, где буквы, наползая одна на другую, обра¬зовывали замысловатые спирали, от которых учителя при проверке контрольных хватались за голову.

Когда Митька подзывал детдомовского малыша, тот подбегал мгновенно", готовый исполнить любое его приказание. Средние иногда противились, пытаясь вырваться из-под его влияния, тогда он вонзал в ослушника свои «балухи», смотрел не мигая в его зрачки, с шипением медленно втягивал сквозь зубы воздух, и противнику было видно, как вздыма-ется, растет и ширится мощная грудная клетка, наливая силой и без того крепкую фигуру, как сжимаются челюсти, и скулы с проступившими желваками становятся жесткими, будто высеченными из гранита. Знали: это последняя стадия предупреждения, за которой могло последовать непредсказуемое — молниеносно летел камень, земляной ком, гайка или болт из кармана, подвернувшаяся палка, а то и просто обильный, как у верблюда, плевок, точно попадавший в цель с расстояния четырех-пяти метров.

Категорія: Про Красилів Переглянути повну версію

Продається колекція картин Валерія Франчука

Автор: Fed 6 жовтня 2008 Коментарів: 5 Переглядів: 436

Продається колекція картин (пейзажів) лауреата Національної шевченківської премії Валерія Франчука (нашого земляка - народився у с.Зелене Красилівського району).

тел. 8(050)436-69-11

Категорія: Про Красилів » Красилівські обговорення Переглянути повну версію

Помер український поет Ігор Римарук

Автор: Fed 6 жовтня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 430

Відомий український поет, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка Ігор Римарук помер 3 жовтня , на 51-му році життя. Причина смерті письменника поки що не відома, - інформує "Новинар".

Ігор Римарук - випускник Западинецької ЗОШ, наш земляк!

Категорія: Про Красилів » Красилів соціальний Переглянути повну версію

Розкуркулення на Красилівщині

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 590

Вознюк Альона – учениця 9 кл.
Байдич О.В. –вчитель історії
Кузьминська ЗОШ І-ІІІ ст.

Одним з найболючіших питань української історії є так зване «розкуркулення» селян, що здійснювалося більшовиками в перші десятиліття свого панування в Україні. Куркулями більшовики, які утвердилися в нашій Вітчизні наприкінці 1920 р., називали заможне селянство. Вбачаючи в ньому свого головного ворога в Україні, комуністи відразу ж розпочали його експропріацію, підриваючи тим самим основи економіки нашої країни. Адже вони руйнували найбільш міцні господарства, які виробляли левову частку товарної сільськогосподарської продукції.
Розкуркулення в нашій місцевості розпочалося ще в 20-х рр. XX століття. Проходило воно в три етапи:
1. 1921-1923 рр. – вилучення так званих лишків землі
2. Кінець 1924-1926 рр. – вилучення лишків землі в культурних зразкових господарствах.
3. 1930 р. – процес повної ліквідації заможного селянства

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Пам'ять народу не убієнна

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 376

Агафонова Ірина – учениця 10 кл.
Козаченко Л.М. – педагог-організатор
Кошелівська ЗОШ І-ІІІ ст.

... а онде під тином
Опухла дитина, голоднеє мре...
(Т.Г. Шевченко)

Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все : і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво - чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбувано слова про голод. «Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду». А так вмерла майже вся Україна.

Моторошний парадокс : вмирали на все плодючих чорноземах, на безмежних полях і ланах, всіяних житом і пшеницею, на дбайливо доглянутих городах з рясним врожаєм. Чому вмирали? Бо в людей забрали все. Все до останнього колоска, до останньої зернини.
Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор 1932-1933 рр. Влада забрала у селян всі фонди: продовольчий, фуражний, насіннєвий. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян-українців.

Ця страшна трагедія не обминула сіл, що знаходяться на території нашої сільської ради.

До складу Малоклітнянської сільської ради входить сім населених пунктів, а саме: Мала Клітна, Волиця-2, Кошелівка, Велика Клітна, Вербівка, Чапаївка, Дворик.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Сумні сторінки історії: голодомор та репресії в селі Радісне 1932 – 1933 рр.

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 568

Галицька Лілія – учениця 8 класу
Радісненська ЗОШ І-ІІІ ст.

Однією із найстрашніших сторінок в історії нашої держави є голодомор 1932-1933 рр. та сталінські репресії.

Цю трагедію започаткував вкрай напружений заготівельний план, що відчутно вдарило по селу. Про те, що голод не можна пояснювати як наслідок стихійного лиха, можна зробити висновок і по урожаю 1932 року. Він був достатнім. Ніхто інший, як Сталін, визнавав, що в 1932 році хліба в країні було більше, ніж у 1931 р. Але весь урожай у селян відібрала влада. Відбирала послідовно, цілеспрямовано, жорстоко.

Коли ж голод вразив значну територію, на якій мешкали мільйони людей,вже неможливо було зробити "таємницю" з цієї трагедії. Голодуючі їхали в інші регіони по хліб, залишали у великих містах дітей, розповідали про те, що коїться на селі, знесилені, помирали на великих вулицях. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 р. Але факт: ті регіони України, які не входили до Радянського Союзу, не зазнали голодомору (Тернопільщина, Волинь, Рівненщина, Покуття, Закарпаття). Не було голоду і в сусідніх з Україною російських областях. Це свідчить про те, що голодомор був створений штучно, це був геноцид українського народу.

Такі дії влади є злочином проти людяності, проти українського народу і нам необхідно сьогодні згадувати про це, необхідно відродити історичну пам'ять українців.

Не обминула ця страшна трагедія і села Радісне, що на Красилівщині Хмельницької обл. Хоча такого страшного голоду, як у центрі України, у нас не було, але і у нашому селі були людські смерті, репресії.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Жертви голодомору 1932 – 1933 рр. в селах Ледянської сільської ради

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 411

Кримська Юлія – учениця 11 кл.
Романюк А.П. – вчитель історії
Федорівська ЗОШ І-ІІІ ст.

На західній території України, де була встановлена радянська влада будували нове життя. Наприкінці 20-х років у сільській місцевості почали організовувати колгоспи. Вступаючи до них, господар віддавав для загального користування землю, реманент, а в деяких випадках –худобу й птицю. Українські селяни не звикли до таких колективних господарств.

З діда-прадіда кожен намагався працювати із сім'єю на власній землі навіть тоді, коли її було обмаль. Земля була основою життя селянської сім’я. Виховуючи дітей, батьки у першу чергу прищеплювали любов до найсвятішого - землі. Від батька до сина передавалась у спадок земельна ділянка, з нею – любов до хліборобської праці.

З виникненням колгоспів усе змінилося. Серце селянина до спільної праці на спільній землі не лежало. Віками він мріяв бути господарем на власній землі. Нова влада дала йому цю землю. Але через деякий час почала відбирати і змушувала з болем і страхом вступати селянам в колгоспи. Тих, хто не хотів іти, суворо карали: їх висилали із рідних місць, називали куркулями, ворогами народу. Вирвані з корінням , вивезені товарняками до Сибіру, на Урал, гинули люди в нужді й злиднях на тих далеких необжитих просторах. Мільйони не повернулися на Україну...

Кожна осінь несла тільки розчарування. Радянський уряд, на чолі якого в ті часи стояв Сталін, вимагав від колгоспників дедалі більше хліба, м'яса, молока, овочів. Усе менше й менше залишалося продуктів селянським сім'ям на зиму. Навіть те, що залишали на насіння, примушували здавати. Спочатку селяни ще якось перебивалися з хліба на картоплю, але потім і цього не стало.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Трагічні уроки історії (голодомор 1932 – 1933 рр.)

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 699

Ковальчук Вікторія – учениця
Мороз О. В. – вчитель
Копичинська І. П. – вчитель
Заслучненська ЗОШ І-ІІІ ст.

Мало знайдеться не тільки в історії України , а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932 – 1933 років.

Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років XX століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Людиноненависницький більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» - квітуче життя для можновладців – на кістках мільйонів.

Жахно навіть через 75 років ступати болючими стежками страшної трагедії, яка сталася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться , щоб тут – у житниці України – раптово зник хліб, люди залишилися без зернини. І ще в урожайний 1932 рік. Пухли старі й малі, вимирали роди й села. Смерть чекала на шляхах, на полі, в хатах.

Це був не голод, а зумисно підготовлений голодомор, який став результатом цілеспрямованої політики сталінського режиму.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію