Про Красилів » Красилів the best - фото, новини, огляд, фоторепортаж

Голодомор 1932-1933 рр. на Красилівщині

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 425

Сторожук Марина – учениця
Філіпчук Л.В. – педагог – організатор
НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 та гімназія»

Хто знав, хто вів смертям і стратам лік ?
Де фільм, який нам показав би голод,
Отой проклятий 33-й рік?

Юрій Клен «Прокляті роки».

Немало трагедій пережив у свою багатовікову історію український народ. Майже кожне століття, як свідчать архівні та історичні матеріали, позначене голодними роками, епідеміями, спустошливими війнами, чужоземними навалами. Та найбільших втрат зазнала Україна в XX столітті, особливо в ті трагічні 1932-1933 роки, які вже ніколи не зітруться у зболеній людській пам’яті.

Нинішнього року в Україні відзначається сумна і скорботна подія – 75-річчя Голодомору. Прийшов час сказати гірку правду народові і всьому світові, показати через які страждання пройшли мільйони українців, представники інших національностей, що проживали в ті страшні роки в Україні і на території нашого краю, скільки їх навіки пішло в землю. Вперше в історії людства голодуючим не тільки не подали руку допомоги, а навпаки - створили міф про «загальний добробут», безжально переслідуючи тих, хто намагався сказати правду про голод. І так було аж до недавнього часу.

Сьогодні трагедію голодомору вивчають соціологи і політики, правники та історики як в Україні, так і далеко за її межами. Серед причин небаченого голоду називають неврожай, що викликаний посухою, непомірний зерновий податок, розкуркулення та інші. Якщо ж говорити про Красилівщину, то користуючись дослідженнями О.Байдича в книзі «Крізь плин віків» читаємо: «В нашому районі урожай 1932 року, як свідчать очевидці, в більшості населених пунктів був непоганий, лише дещо нижчий, ніж у попередні роки. Але план заготівлі зерна того року раптово збільшили на 44%. Це означало, що село має залишитися без хліба. Пізніше цей план ще не раз міняли в бік збільшення, особливо для одноосібників. З колгоспних та селянських комор вимітали зерно дочиста, не залишаючи навіть на посів. Тієї мізерної кількості хліба, яка залишалася у селян, до нового врожаю не могло вистачити.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Голодомор в селі Кульчини

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 689

Яблонська Наталія – учениця 8-го класу
Яблонська Л.С. – педагог–організатор
Кульчинівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Пам'ять - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де смертним шрифтом викарбовано слова про голод і сатанинські обіцянки «вождів».
Багаті? - Старцюватимете! Співучі? - Затужите! Горді? - Впадете на коліна! Густолюдні? - Прополемо!

Пішов голод Україною.

Із спогадів жительки с. Кульчини Машталір Серафими Григорівни 1915 р. народження. Вона стала свідком цієї неоголошеної війни проти Українського народу.

На долю цієї старенької жінки випало багато страждань. –«Чому життя мене так наказувало? Сама не знаю, я ж нікому нічого поганого на зробила, а стільки пережила. Навіть сама часом дивуюсь як я вижила?»

Не звільняється пам’ять, відлунює знову роками
Я зітхну, запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки - твердині, не храми -
Скам'янілий чорнозем - потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях:
З далини, аж немов з кам’яної гори
Надійшли. Придивляюсь: "Вкраїна, XX століття».
І не рік, а криваве клеймо:
"Тридцять три"

А. Королів

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Репресії проти мирного населення

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 332

Краєзнавчий гурток
Мочарник О.В. – керівник гуртка
Митинецька ЗОШ І-ІІІ ст.

Поділля – перлина України. Поля, луки, ліси, що розкинулися на мальовничих берегах Південного Бугу та Дністра з їх численними притоками, лагідний клімат здавна приваблювали людей. Іноземці в старовину з заздрістю говорили: грунт там такий родючий, що коли в полі залишити плуга, то за кілька днів він заросте травою – потім і не знайдеш.

Ця земля здавна притягала й численних завойовників, які намагалися поневолити край, а працьовитих подолян перетворити на данників.

Прах десяти мільйонів стукає в наші серця. Їх ніхто не судив – отже, ніхто не реабілітує. Ніхто, крім нас з вами, їхніх співвітчизників, нащадків і довічних боржників.

Потрібна не символічна, а справжня, гласна, прилюдна, поіменна реабілітація мільйонів українських селян, замучених голодом і репресованих сталінською деспотією. Ми повинні знати їхні імена. Домагатися, щоб жили вони у пам’яті і в пам’ятниках.

Нам, сьогоднішньому поколінню, необхідно розібратися в багатьох ганебних явищах нашої історії. Мертві не скажуть. Нічого не додадуть до того, що вони сказали й заподіяли на цьому світі. Сказати повинні живі – ми з вами. Мусимо сказати своїми словами за себе і за тих, хто не вижив.

Штучно спланований сталінським режимом, запопадливо впроваджуваний своїми, доморощеними «активістами», голод стукав кістлявою рукою смерті до осель селян уже восени 1932 року.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Хлібчика, хліба, хлібця…

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 490

Гоголь Ганна – учениця
Жаркова Г.П. – керівник гуртка
Антонінський БТДЮ

75 років тому по Україні ходила смерть. Смерть без війни, без посухи, без потопу чи якогось іншого стихійного лиха, без моровиці. Смерть спустошила села й хутори, живі не встигали хоронити мертвих. Смерть мала ім’я – ГОЛОД.

Перебрівши по людських стражданнях етап форсованої колективізації (з колективного господарства легше викачати хліб), Сталін підвів український народ до страшної Голгофи. Суцільна колективізація – це процес усуспільнення наявних у селянському господарстві засобів виробництва, худоби, землі, реманенту, які перебували у подвірному користуванні. Особисте стало колективним. Колективізація теж відбувалася за розкладкою, тобто за попередньо встановленими планами для кожного району сільської ради. Колективізація, яка перетворилась на комунізацію, насильницьке запровадження колгоспного ладу, викликала опір. На селі з січня 1930 року було зареєстровано 1500 терористичних актів проти представників влади.

Однією з форм селянського опору був масовий забій худоби, щоб вона не потрапила до колгоспу. Усього у 1928-1932 роках в Україні поголів’я худоби зменшилося вдвічі. Щоб відновити його, потрібні були десятиліття.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

В мені говорить голос мого народу

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 405

Жарчинська Ганна – учениця 11-го класу
Жарчинська Л.М. – вчитель історії
Терешківська ЗОШ І-ІІІ ст.

На заході Красилівського району, за 30 км від районного центру, біля річки Понора розташувалися села Терешки, Маленки, Жовтневе. Чудова природа, родючі чорноземи, пасовища на розкішних луках, ставки, де водиться риба, заплави, багаті дичиною.

Страшні випробування випали на долю селян цих сіл під час примусової колективізації і голодомору 1932 – 1933 років. У 1929 р. в селі заснували колгосп. Спочатку в нього входило бідне населення. Той, хто не вступав до колгоспу, змушений був платити великий податок. А хто вже не міг сплачувати податки – забиралось все зерно і навіть майно.

Уже взимку 1932 року по Терешках, Маленках, Жовтневому ходила голодна смерть. Кого можуть залишити байдужим спогади про те страшне лихоліття? Ось як про це згадує житель села Терешки Шевчук Іван Єлізарович: «Пам’ятаю, батько опух від голоду, мама не опухла, але була виснажена до кісток, а менший брат навіть не міг говорити. Їли пташині яйця, шукали гнилу картоплю, буряки, траву, листя. Хто мав «годувальницю», так називали корову, то зміг пережити голод сам і врятувати деяких дітей. Так і я пас корів у сусідів за кружку молока. До нашого села прибували люди з інших областей ( Черкащини, Житомирщини), які теж намагалися вижити».

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Допоки пам'ять в серці не згасає …

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 402

Гиляка Оксана – учениця 10-го класу
Герасимчук Н.Е. – педагог – організатор
Антонінська ЗОШ І-ІІІ ст.

Страшні тридцяті роки ХХ-го століття. Скільки горя та страждань принесли вони нашому народу. Житницею називали Україну впродовж багатьох століть. 1933 рік став найчорнішим у літописі багатостраждальної української землі. У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю України – однієї з країн з найродючішими землями.

У радянські часи все, що стосувалося тієї страшної сторінки історії, було під суворою забороною. Селяни вмирали від голоду в становищі цілковитої інформаційної блокади. Газети захлиналися повідомленнями про успіхи соціалістичної індустріалізації, репортажами про звитяжну працю на колгоспних ланах. Жахливі подробиці про голодомор, які інколи потрапляли в закордонну пресу, оголошувалися злісними вигадками буржуазної пропаганди. Слово «голод» заборонялося вживати навіть в документах партійних органів, які мали гриф «Цілком таємно». У наступні роки згадка про голод 1933 року каралася 58-ю статтею Карного кодексу (антирадянська пропаганда). Необережно мовлене слово могло запроторити людину в концтабір.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Красилів: репресії 1937 – 1938 рр

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 534

Момот Максим – учень 7-го класу
Байдич О.В. – вчитель історії
Кузьминська ЗОШ І-ІІІ ст.
Красилів: репресії 1937 – 1938 рр.

Одним з найболючіших питань нашої історії була, є і залишається проблема масових репресій 1937 – 1938 рр.. І хоча різні аспекти цих подій вивчалися і вивчаються як істориками-науковцями, так і аматорами-краєзнавцями, хоча і випущено безліч наукових, науково-популярних праць, спогадів очевидців та учасників репресій, – все ж у даному питанні залишається ще чимало «білих плям». Не є винятком і Красилів.
Здається все ніби зрозуміло: і тут були репресії, про що не раз писалося в місцевій пресі (публікації спогадів потерпілих від цієї страшної урядової і партійної компанії). Але коли зазирнути глибше, то крім окремих спорадичних спогадів та публікацій списків репресованих (далеко не повних) нічого й немає. Тому й не створюється якогось цілісного уявлення про хід тих подій та підсумки репресій у райцентрі.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

До читача

Автор: Fed 28 вересня 2008 Коментарів: 1 Переглядів: 323

Пам’ять... Історична пам’ять. Вона дозволяє нам не забувати про все те добре, справедливе, героїчне, що відбувалося в минулому України, і в той же час не дає можливості через політичну кон’юктуру викинути з історії відомості про несправедливість, біди та горе, яких зазнавали наші предки в сваволі тих чи інших поневолювачів та праведників. Так і більшовицько-комуністичному режиму, що сімдесят літ панував у нашій вітчизні, не вдалося повністю затушувати, а далі й стерти з пам’яті народу страшну трагедію населення України в 30 – х рр.. XX ст. (насильницька колективізація, розкуркулення, штучний голодомор, масові репресії тощо). Ця пам’ять про невинно убієнні, заморені голодом сталінським режимом мільйони мешканців України не тільки збереглася, а й на державному рівні вже незалежної України визначено, що тодішня політика комуністів була спрямована на знищення українського народу. Сьогодні наша держава добивається міжнародного визнання голодомору 1932 – 1933 рр., як геноциду тодішнього населення України. 70 – річчя тих трагічних подій відзначається в Україні навіть не днями, а роками (2007-2008 рр.) пам’яті жертв жорстокої політики представників марксизму – ленінізму.

Категорія: Про Красилів » Голодомор та репресії на Красилівщині Переглянути повну версію

Результати опитування "МОЯ РІДНА ШКОЛА"

Автор: Fed 22 вересня 2008 Коментарів: 2 Переглядів: 393

У якій школі Ви навчаєтеся (навчалися)?

Як показало проведенне опитування на сайті, що тривало з 2 вересня 2008 року по 17:10, 22 вересня 2008 року, більшість наших користувачів та гостей навчалися у 5-ій школі (та гімназії) , а саме - 27% опитаних.

На другому місці знаходиться 1-ша школа із відвойованими 25-ма процентами голосів.

Третє місце зайняла, моя рідна, 3-тя школа , яку вказало як навчальний заклад 19 людей.

Більш детально, з картинкою, читайте та дивіться у повній новині

Категорія: Про Красилів » Красилів соціальний Переглянути повну версію

Програма впровадження профільного навчання учнів 10-12-х класів

Автор: Fed 9 вересня 2008 Коментарів: 0 Переглядів: 703

Програма впровадження профільного навчання учнів 10-12-х класів на 2007- 2010 роки в Красилівському районі

Районна Програма впровадження профільного навчання учнів 10-12-х класів на 2007-2010 роки в Красилівському районі розроблена на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання», Плану спільних заходів обласного управління освіти і науки та обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо впровадження профільного навчання учнів 10-12-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі .

Категорія: Про Красилів » Красилів соціальний Переглянути повну версію