День Перемоги, м.Красилів (9 травня). 29 фото

День Перемоги — свято перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною у Другій світовій війні 1941 — 1945 років. Початково відзначалося у СРСР і країнах Варшавського договору. Після розвалу СРСР відзначається в Україні, Росії, Білорусії, Казахстані[2] та низці інших країн колишнього соціалістичного табору.

В Радянському Союзі (і, відповідно, на теренах Української РСР) День Перемоги був оголошеним неробочим днем Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1965 року як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

В 1991 році до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР були внесені зміни і в переліку святкових днів 9 травня було зазначено як «День Перемоги».. Пізніше в цю статтю вносилися зміни у 1992, 1996 та 2000 роках, однак ці зміни не стосувалися Дня Перемоги.

Відповідно до опитування, що було проведено 2007 р. Центром політичних і економічних досліджень імені Олександра Разумкова, 72,5 % громадян України вважають День Перемоги великим святом, 21,8 % опитаних вважають цей день звичайним святом і 4,8 % — не вважають День Перемоги святом. Найбільшим святом цей день є для людей від 60 років (82 %), у віковій групі 18—29 років День Перемоги справді великим святом вважають 59,2 % опитаних.

Серед регіонів України виділяється Західний регіон, де День Перемоги великим святом вважають 43,3 % опитаних, а майже кожний п'ятий (19,3 %) не вважає цей день святом.

69,8 % опитаних схильні називати війну проти нацизму Велика Вітчизняна війна і 23,3 % — Другою світовою. Інші відповіді дали 3,2 % респондентів, інші — вагалися з відповіддю. В порівнянні з квітнем 2003 року, майже на 8 % зросла чисельність тих, хто погоджується з назвою «Велика Вітчизняна війна» і на 3,6 % скоротилося число прихильників назви «Друга світова війна»