Чупакабра вже добралася до нас

Донедавна вважалося, що чупакабра потрошить тварин десь далеко... у Мексиці, Перу... Але у 2003 році надійшов перший тривожний сигнал з Тернопільської області. У ряді місцевих газет з’явилася серія публікацій про чупакабру. Про заокеанського монстра писали у « Фактах », показували сюжет по « СТБ ». Мова йшла про те, що якась звірина почала масово знищувати кролів, і хазяї знаходили їх задушеними, знекровленими і акуратно складеними. Потім звір з’явився в Запорізькій області , а останнім часом він почав лютувати й на Західній Україні . Страшні історії про загадкову істоту, яка знищує у селах кролів, курей та індиків прокотилися багатьма селами Львівщини , Тернопілля ...
І ось цього літа страховисько добралось до нас.

«Це було 7 серпня, о 21 годині 5 хвилин, – розповідає Богдан Білоус, мешканець села Іванівці Волочиського району. – Я йшов з рибалки в сад, щоб забрати своїх кіз. Коли вийшов із кущів, неподалік від кіз побачив щось дивне. Спочатку я подумав, що то пес мого друга сидить на стежині, але коли я свиснув, воно встало на дві ноги... Звір був дуже рудий, схожий на кенгуру, голови я добре не розгледів, оскільки він поскакав дуже швидко на своїх двох лапах, – відстань стрибка десь до одного метра. Мене здивувало ще те, що коли я прийшов, кози навіть не мекали, i стояли, збившись докупи. Це я бачив на власні очі. А за два дні до того в одного із мешканців села звір порвав клітку і випив з кролів усю кров. Чоловік чув, що там робилося, він кричав, стукав по дверях, але воно продовжувало пити кров. Уранці, люди, які ходили туди дивитися, розповідали, що трава біля клітки була в крові. І ще одна бабця казала, що бачила його у себе на горищі...».

«Воно було руде, стояло на задніх лапах, вони в нього довші за передні, а очі – червоні, – так в СМС-ці описав монстра, який нині наганяє жах на селян Хмельниччини , мешканець села Кульчини Красилівського району Олександр . – Одну чупакабру застрелили в селі, а друга ховається на старому кладовищі» . Троє хлопців з того ж села, які ввечері їхали на велосипеді повз старий цвинтар, теж бачили диво-істоту, що ходила по дорозі.
Слід кролячого кровопивці скрізь однаковий: вирвані дверцята клітки, подушені й складені в ряди кролі. Наші читачі стверджують, що істота з’явилася у Волочиському та Городоцькому районах. Її бачили в Шмирках , Купелі , Війтівцях (Волочиський район).

«В ніч з 10 на 11 липня у селі Війтівці в одному з магазинів виламали двері, проте нічого звідти не взяли. Волохата істота, приблизно півтора метра висотою із неймовірною силою виламала двері. А бідний сторож, від жаху, не міг два дні розмовляти», – розповідали нам по телефону. «Брехня то все, це було в мене на території, – каже приватний підприємець Сергій Корольов, – а там ніякого сторожа немає».

А нещодавно ми отримали СМС-повідомлення із селі Купіль Волочиського району з таким змістом: «Вночі прокинулась від того, що по подвір’ю хтось ходить. Дивлюсь, а воно стоїть на задніх лапах, і зріст у нього, як у досить високого чоловіка. Я випадково зачепила стілець, і воно повернулось до мене. Я так злякалася, – тварюка пильно дивилася мені в очі. Я закричала, а воно кинулося до паркана, перестрибнуло його і зникло».

... Села гудуть. Одні люди кажуть, що то дикі собаки, інші, що то орудують злодії (у селі Ямпільчик Чемеровецького району, звідки до нас надійшло повідомлення про те, що селяни настільки перелякані, що бояться ввечері вийти на вулицю, в сільській раді сказали, що кролі дійсно постраждали. Але не від зубів монстра, а від рук злодіїв, які забрали лише м’ясо, а шкурки поскладали на землі.). Треті вважають, що це справа рук психічно хворої людини.
Але ж не могли троє здорових чоловіків, які працювали серед білого дня на полі, сплутати людину з дивним звіром. «Три тижні тому в селі Баглаї Волочиського району троє чоловіків, які працювали на комбайні, побачили велику руду тварину, що лежала біля скошеної соломи, – розповіли нам по телефону. – Подумавши, що то лисиця, один з них взяв залізну палицю і виліз з комбайна. Коли підійшов поближче, тварина піднялася на чотири лапи. Зростом вона десь з півтора метра, чимось була схожою на кенгуру, і зад у неї був нижче голови, яку воно тримало опущеною. Морди тварини чоловік не розгледів, казав лише, що дуже страшна – у нас такі звірі не водяться. В очі йому впало лише те, у неї була дуже блискуча шерсть. Чоловік злякався, кинувся геть, а тварина побігла в протилежному напрямку». За кілька днів до того, у тих же Баглаях, ще один чоловік розповідав, що бачив таку ж тварину на іншому боці села, біля лісу, куди погнав пастися корову».

... Тепер, за словами авторів повідомлень, люди бояться ввечері виходити на вулицю. Адже, якщо тварюці смакує кроляча кров, то й людської недовго скуштувати. А в сільрадах нам кажуть: «Нічого страшного, у нас усе спокійно».