Залишив добрий слід на землі

28 березня 1963 року в редакції районної газети « Зоря комунізму » на посаду завідуючого відділом призначили нового працівника - Миколу Степановича Заганяча . За плечима у нього була служба в рядах Радянської Армії, робота у Віньковецькій, Дунаєвецькій, Ярмолинецькій районних газетах, де очолював відділи сільського господарства . Редактором газети на той час працював Михайло Львович Грошко. Через півроку, за сімейними обставинами, він змінив місце проживання і роботу, а Миколу Степановича 2 липня цього ж року призначили редактором районної газети.

З перших днів роботи новий керівник почав працювати з позаштатним активом, адже розумів, що самі працівники редакції не в змозі показати життя і діяльність кожного населеного пункту, кожної ділянки виробництва. Тому, буваючи у трудових колективах, знайомився з людьми, запрошував до співробітництва з газетою.
Вже через невеликий проміжок часу газета отримувала щорічно 2,5-3 тисячі листів від позаштатних кореспондентів, робкорів, сількорів, юнкорів. У кожному колгоспі, заводі, школі було створено куточки сількора, де бажаючі могли ознайомитись з фотографіями, матеріалами про те, як твориться газета, хто є її активними дописувачами, як правильно написати замітку, зробити фотографію.

З часом газета докорінно змінилася: було започатковано нові рубрики: «Читач радить, критикує, пропонує», «З останньої пошти», «Листи наших читачів», «Газета - читачам, читачі - газеті», «Очима колеги», «Люди твої, Красилівшино» та інші.

У газети з'явилися постійні дописувачі: Марфа Теслик із с.Терешки, Євдокія Гладченко із с.Кременчуки, Віктор Янкович із с.Ключівка, Геннадій Невідомський із с.В.Зозулинці, Микола Бойко із с.Веселівка, Василь Чернов із с. Голюнки, Надія Гладенюк, Надія Огороднік, Іван Голобородько, Михайло Свистун з Красилова і багато інших, які чи не щотижня писали про справи у своєму селі, організації, підприємстві.

Кращі з них відзначалися грамотами, грошовими преміями, цінними подарунками і таким чином заохочувалися до подальшої співпраці. Багатьох вже немає серед живих, але ті, хто дожив до наших днів, добрим словом згадують Миколу Степановича.

Стрімко почав зростати тираж газети. Якщо у 1966 році він становив 6797 примірників, то у 1968 році — .11061, а в 1969-му - 17000 примірників. Кожен четвертий житель району одержував районну.

У 1969 році газету « Зоря комунізму » було визнано однією з кращих у колишньому СРСР і стала учасником Виставки досягнень народного господарства у м.Москва. Праця колективу була високо оцінена, а часопис відзначено медаллю Виставки.

Кілька скликань Миколу Степановича Заганяча обирали депутатом районної ради, він був членом бюро райкому партії, шанованою людиною на Красилівщині.

Праця редактора не пройшла повз увагу керівників району: його нагородили багатьма грамотами райкому Компартії України та райвиконкому. Указом Президії Верховної Ради України від 5 травня 1969 року М.С.Заганяча нагороджено Грамотою Верховної Ради України, а в 1970 році - ювілейною медаллю «За доблесну працю на ознаку 100-річчя від дня народження В.І.Леніна».

Ті, хто працював поруч з Миколою Степановичем, постійно відзначали його вимогливість, наполегливість, пошук нового, прагнення до всебічного висвітлення матеріалів і безмежну людяність до кожного працівника редакції, позаштатного дописувача, до всіх, хто його оточував.

17 років М.С.Заганяч працював редактором районної газети. Через хворобу змушений був залишити улюблену роботу. Дуже переживав, вболівав за кожен номер, який виходив у світ без нього. Через рік, 25. травня 1981 року, Миколи Степановича не стало.