АЕС і ТЕС - порівняємо...

На жаль, природні енергоносії - це не поновлюваний ресурс. Забираючи в планети помітну частку її маси, людина перетворює ці мільйони тонн не тільки в роботу і рух, але й у мільйони тонн шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу Землі.
При спалюванні в топках ТЕС вугілля, нафти чи газу у верхніх шарах атмосфери постійно підвищується концентрація двоокису вуглецю. Земля, одержуючи від Сонця свою частку світлової енергії, розсіює її деяку частину в простір у вигляді інфрачервоного випромінювання.
Атмосфера, забруднена двоокисом вуглецю, набагато гірше пропускає потоки інфрачервоних (теплових, із невисокими енергіями) фотонів. Вона, ніби пухова ковдра, прикриває нашу планету. Спробуйте накритися з головою теплою ковдрою - чи довго так витримаєте? Отож і наша Земля не може забезпечувати на своїй поверхні умови, необхідні для життя біологічних систем і нормальної екології.
Утримання теплового випромінювання поблизу поверхні планети спричинить помітне підвищення її середньої температури. Учені довели, що "парниковий ефект" надзвичайно небезпечний, його можна порівняти лише з наслідками глобальної ядерної війни. Якщо навіть удвічі скоротити обсяги використання органічного палива (вугілля, нафти, газу), то до 2075 р. середня температура на планеті підвищиться на 3-8 градусів!
Натомість розвиток промисловості не дозволяє скоротити постачання енергії, крім того, зростають соціальні потреби і запити людства, тому видобуток природних енергоносіїв та інтенсивність їх спалювання дуже складно зменшити. Як показують розрахунки, "парниковий ефект" може зумовити підвищення земної температури на 10 градусів у полярних областях, а в екваторіальній частині - майже на 30 градусів!
Наслідки "теплового удару" по планеті теж неважко передбачити: глобальне потепління впливає на підвищення рівня морів і океанів, затоплення низин, зсув кліматичних зон, зміну циклів випадання опадів та їх кількість, викликає різке коливання погоди, частішають природні катаклізми. Це і є глобальною екологічною катастрофою, по суті, самогубством цивілізації.
Який же вихід? Як скинути "ковдру" із СО2? Невже припинити використовувати органічні речовини для одержання енергії? Але це призведе до іншої катастрофи - зміни всієї сфери життя і діяльності людини та цивілізації, гальмування і навіть зупинення прогресу. Нагадаємо: запаси природного органічного палива зовсім не безмежні, їх може вистачити ще років на 50-70, звідси зрозуміло, що пошук альтернативних джерел енергії - не примха, не забава, не вигадка кабінетних учених. Дослідження, розробка й використання таких джерел енергії обумовлені необхідністю збереження цивілізації на Землі.
Адже справа не тільки в СO2 - є обґрунтовані дані про збільшення поблизу ТЕС, що працюють на вугіллі, радіаційного фону. Пояснення цьому просте. Якщо ви не забули, у малих кількостях радіоактивні елементи розпорошені по різних мінералах. Містяться вони й у вугіллі, тому уран у формі мікродомішок виноситься разом з іншими продуктами його спалювання й осідає на прилеглій території. До речі, такі ізотопи урану мають період напіврозпаду близько 1600 років. Проведені виміри показують, що при однаковій потужності, навіть за радіаційним фактором, викиди вугільної станції в 5-10 разів небезпечніші, ніж сучасної АЕС. І це без урахування викиду інших шкідливих продуктів згоряння вугілля.
Уявіть ситуацію, що у світі закрили всі нині працюючі АЕС. Нестачу енергії заповнюють теплові станції, але для цього, звичайно, доводиться спалювати додаткову кількість органічних речовин. Унаслідок такої заміни атмосфера планети "збагатиться" більш ніж двома мільярдами (!) тонн двоокису вуглецю, майже 80 мільйонами тонн двоокису сірки, 35 мільйонами тонн оксидів азоту та ін. Усе це суттєвий внесок у створення тієї "ковдри" над планетою, що збільшує перегрівання. До речі, ТЕС на традиційних видах палива не тільки знищують невідновлювані запаси органічних речовин на планеті, але й активно спалюють атмосферний кисень - основну "їжу" живих істот.
У той же час робота АЕС жодним чином не позначається на хімічному складі повітря. Може рівень радіаційного фону поблизу АЕС небезпечний для людини та інших компонентів біогеоценозу? Давайте зіставимо з величиною усередненої річної дози безпечного фонового опромінення рівні радіаційного впливу на природу нормально працюючої АЕС.
Уже понад 30 років служби зовнішньої дозиметрії реєструють усі можливі фактори радіаційної небезпеки на місцевості, і результати численних спостережень кількох сотень АЕС у всьому світі не відрізняються один від одного - ніяких змін природного радіаційного фону не виявлено. Допускаючи найгірші погодні умови та інші вихідні дані, зокрема консервативні, фахівці оцінюють річну дозу опромінення населення поблизу нормально працюючої ДЕС не більше 0,01 мЗв. А ця величина в 500 разів менша допустимого рівня опромінення населення і становить лише 1 % природного радіаційного фону.
При цьому різні види діяльності людини порівнюються не тільки за ступенем впливу на біосферу, але і за іншими критеріями. У шкідливих галузях виробництва одним із таких основних факторів є частота нещасних випадків із смертельним наслідком (для ядерної енергетики мова може йти про гостре переопромінення).
Нині система забезпечення радіаційної безпеки в атомній промисловості та ядерній енергетиці є винятково надійною і всебічною. Це дозволяє стверджувати, що робота в цих галузях мінімально небезпечна для людини. За кількістю нещасних випадків атомна енергетика останнім часом перебуває десь поруч із швейною, харчовою і ткацькою промисловістю. Досить сказати, що нещасних випадків у металургії і при видобутку корисних копалин у 5-6 разів більше.
Якщо ж порівнювати різні способи виробництва електроенергії (із розрахунку на виробництво 1 МВт у рік), то за даними офіційної статистики, нещасні випадки на ТЕС трапляються більш ніж у 30 разів частіше, як на АЕС. Важливо і те, що серед загальної кількості нещасних випадків у атомній промисловості частка радіаційних аварій не перевищує 10%, решта в основному пов'язані зі звичайними ризиками при будівництві, пожежах тощо.
Отже, можна зробити безперечний висновок: виробництво електроенергії на атомних станціях характеризується дуже високим ступенем надійності і безпеки для персоналу, населення і довкілля на відміну від інших способів отримання енергії.