Не звалилася у «податкову яму»

З-за кризи багато видів бізнесу просто завмерли. І щоб хоч якось вижити, деякі підприємці шукають шляхи мінімізації або повного звільнення від податків. Однак такі «експерименти» можуть закінчитися плачевно.
Явище, назване в народі «податкова яма», відомо і бізнесменам, і податківцям. Немає відомостей, хто першим використовував це словосполучення, але принципового значення - як назвати суб'єкта господарювання, якщо він веде протиправної діяльності - ні. У різні часи такі фірмочкі називалися «фіктівкамі», «метеликами», «буфер» і т.п.

Але суть не змінювалася: перекласти податкове навантаження з платника податків реального сектора економіки на інше підприємство - «податкову яму», яка, природно, жодних податків до бюджету платити не збирається і існує лише формально. Іншими словами, це - свого роду бізнес з продажу податкового кредиту по ПДВ, а іноді навіть і інструмент витягування грошей з бюджету.

Про те, як податківці борються з подібними «бізнесменами», «Газете по-киевски» розповів Йосип Бучинський, заступник начальника податкової міліції - начальник Следственного управління податкової міліції ДПАУ, генерал-майор податкової міліції.

- Як створюються «податкові ями»?

- Варіантів багато: від реєстрації такого підприємства на померлого або особи, які втратили паспорт, який і не підозрює про те, що він документально значиться засновником або посадовою особою будь-то підприємства, і закінчуючи оформленням фірми на малозабезпечених осіб, що отримують за це незначне винагороду. В останньому випадку в такій фірмі числяться, як правило, один-два людини. Активів немає, тобто немає приміщення, матеріальної бази, капіталу, статутний фонд - мінімальний.

У податкові органи по пошті посилають «пусті» звітні документи, в яких відображена або повна відсутність фінансової діяльності, або навіть її збитковість. У результаті діяльності «податкової ями» легалізує «тіньові» доходи, не сплачуються податки, конвертуються гроші і т.п. Держава з-за таких фірм втрачає мільйонні суми.

- Як виявляються «податкові ями»?

- Так, згідно з чинним законодавством, податкова міліція на сьогоднішній день не впливає на реєстрацію будь-яких суб'єктів господарювання. Але виявити діючу фіктивних фірм тепер трохи простіше: у квітні цього року було введено 5-е доповнення до декларації з ПДВ, в якому платник податків перераховує всіх своїх контрагентів, внаслідок фінансово-господарських відносин з якими сформувався податковий кредит.

При розшифровці цих доповнень і проявляються «податкові ями». За допомогою цього методу податкової міліції тільки з квітня вдалося виявити більш ніж 200 «податкових ям», діяльність яких «звільнила» від податків деяких підприємців на суму близько 3,6 млрд грн.

- До речі, а чи багато справ розслідують слідчі податкової міліції?

- У загальній складності слідчими податкової міліції в цьому році розслідувати близько 3 тис.уголовних справ, 1,3 тис. вже закінчені, 1240 з яких направлено до суду. До бюджету повернуто 837 млн грн, а понад півтора мільярдів гривень нам вдалося врятувати від розкрадання.

- Яка відповідальність передбачена законом за організацію «податкової ями» або причетність до їх діяльності?

- Кожен, хто стає номінальним посадовою особою подібної структури, буде відповідати у відповідності зі ст.205 КК України, яка передбачає позбавлення волі до 5 років за вчинення фіктивного підприємництва. Наприклад, у липні ц.р. Новозаводська райсудом Чернігова засуджені дві особи за звинуваченням у фіктивному підприємництві і підробці документів. Згідно з вироком суду, одному з них доведеться провести в місцях позбавлення волі 4 роки, а другому - 5 років і 2 місяці. Після відбуття покарання їм заборонено займатися підприємницькою діяльністю протягом 3 років.

Якщо службова особа суб'єкта господарювання навмисно використовує в якості контрагента фіктивних фірм ( «податкову яму»), щоб ухилитися від оподаткування, на нього поширюється відповідальність, передбачена ст.212 КК України (до 10 років позбавлення волі), або ст. 191 КК України (до 12 років позбавлення волі), якщо мета - розкрадання ПДВ з бюджету. Приміром, з жовтня ц.р. на розгляді в Печерському райсуді Києва знаходиться кримінальну справу за обвинуваченням директора київського ТОВ, який оформив у фіктивного підприємства купівлю дорогого компоненти - «агар-агар» для виготовлення сорбенту на суму понад 23 млн грн.

Наслідком, після проведення хімічної експертизи, доведено, що цього компоненту в сорбенті немає взагалі, а його придбання - документальна фікція. В результаті - навмисне несплати податків на суму майже 5 млн грн. Крім того, з бюджету шахраї намагалися отримати відшкодування ПДВ на таку ж суму.

- Але ж у список контрагентів - «податкових ям» можуть потрапити і люди, не знають про махінації?

- Як правило, «податкові ями» використовуються суб'єктами господарювання в якості контрагентів свідомо, з метою протиправної мінімізації податків. Тому хотів би порадити всім платникам податків: не шукайте «дірки» в нашому законодавстві, рано чи пізно це може обернутися трагедією.

І, на завершення, хочу дати пораду: якщо платника податків цікавить, наскільки порядочни контрагенти, з якими він має намір вступити в комерційні взаємини, він повинен вжити всі можливі заходи для їх перевірки, в тому числі це можна зробити на базі платників податків ПДВ, яка знаходиться на сторінці веб-сайту Головної податкової адміністрації України.