Вхід на сайт

Привіт, шановний відвідувач нашого сайту!
Введіть ваші дані. Якщо потрібно, можна відновити пароль

Ввійти на сайт Реєстрація на сайті
Красилів the best » Читальна зала » Україна: минуле та сучасність » Поділля. Звіт з краєзнавчої практики



Поділля. Звіт з краєзнавчої практики

Краєзнавчу практику проходили з 22 по 28 червня в межах Тернопільської та Хмельницької областей. Мета практики: ознайомитися з природою, місцевими пам’ятками архітектури, побувати в просто надзвичайно красивих замках Кам’янця-Подільського та Хотину, а також побувати у захоплюючому місці – печері «Млинки», що знаходиться неподалік села Залісся, що у Чортківському районі Тернопільської області. А от 1000-літній Хотин – одне з найдревніших міст України. Його історія сягає у прадавню минувщину – археологи відносять виникнення міста до VIII століття, коли у східних слов’ян почався активний процес формування державності. Хотин засновано на перехресті важливих торговельних шляхів з Півночі на Південь та зі Сходу на Захід. Дністер слугував суднохідною артерією до Чорного моря, а далі – до Західної Європи та Близькою Сходу. Тому місто приваблювало різних завойовників. Не раз Хотин ставав ареною кривавих боїв. Невипадково тут, на березі Дністра, в другій половині ХІІІ століття розпочато будівництво кам’яної фортеці, яка стала одним із самих потужних укріплень Східної Європи. Її історія пов’язана з багатьма історичними подіями. В 1621 році під стінами фортеці українські козаки, очолювані гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, спільно з польським військом нанесли нищівний удар турецькій армії, яка на той час була найсильнішою в світі і тримала під гнітом всі країни Європи. Хотинська війна 1621 року відіграла вирішальну роль у розпаді Османської імперії, яка впродовж кількох століть упокорювала народи Європи та Азії. Чимало визначних і яскравих сторінок у багатовіковій історії Хотина, який сьогодні відомий не лише в Україні, але й далеко за її межами. Відомий він і цікавими кінофільмами, адже на території міста відзнято більше 50-ти кінострічок Серед них: “Захар Беркут”, “Чорна стріла”, “Могила Лева”, “На війні як на війні”, “Русалочка”, “Сказання про доблесного лицаря Айвенго” і багато інших. Проходять віки, проте на тлі швидкоплинного часу місто над Дністром не старіє, нові покоління хотинчан, всіх жителів району, поєднуючи славні традиції минулого із власними прагненнями, творять його сьогодення і майбутнє.

Кам’янець-Полільський – одне з найдавніших міст Української РСР. В другій половині XIV століття був центром удільного Подільського князівства в складі Литовської держави, з середини XV століття – важливий торговий, ремісничий центр на Україні, одна з основних ланок у системі оборонних укріплень на східних рубежах феодальної Польщі. Після возз’єднання Правобережної України з Росією став губернським містом. До Великої Вітчизняної війни – адміністративний центр округу (1923- 1930, 1935-1937 роки), Кам’янець-Подільської області (з вересня 1937 р. до березня 1941 p.). Нині – місто обласного підпорядкування, районний центр.

У документах польського магістрату, місцевих судових установ, написаних на латинській і польській мовах, зустрічається переважно одночленна назва міста Кам’янець, в урядових актах Польської держави – здебільшого двочленна Кам’янець на Поділлі або Кам’янець-Подільськ. Польські урядовці вживали двочленне найменування міста тому, що в той час у Речі Посполитій було кілька міст з такою ж назвою.

В указах Сенату Російської імперії, виданих в 1793-1796 роках у зв’язку з возз’єднанням Правобережної України з Російською державою, місто іменується Кам’янець-Подільський, а повіт – Кам’янецький. Однак у XIX столітті і на початку XX губернський центр Поділля в офіційних документах здебільшого називався Кам’янець-Подільськ. Ця традиція не порушувалась і в 20- 30-х роках XX століття.

Президія Верховної Ради УРСР, впорядковуючи назви ряду міст республіки, в серпні 1944 року прийняла Указ про оформлення назви міста закінченням “-ий”. З цього часу воно носить ім’я Кам’янець-Подільський.

В основі назви лежить слово “камінь”. В минулому воно мало кілька значень. Основними були “кам’яна гора” і “тверда гірська порода”. З першим значенням його вживали переважно жителі Уралу та Сибіру. Наприклад, Уральські гори називали Камінь. Ім’я нашого міста пов’язують з другим значенням слова “камінь”. Його сприймають як вказівку на розташування поселення на скелястих берегах річки. Топонім утворився не від давнього іменника “камінь”, а від відносного прикметника “кам’яний”. Суфікс -ець служить тут як засіб субстантивації прикметника (переходу прикметника в іменник, географічну назву).

Друга частина топоніма – похідна від назви земель Середнього Подністров’я і Верхнього та Середнього Побужжя. Поділля, як і поділ, – український народний географічний термін. Він пов’язаний з давньоруським терміном “подолие” із значенням “долина, низовина”. Назву Поділля слід тлумачити як “край, розташований у низовинній місцевості по відношенню до Українських Карпат”.

Що раніше виникло: місто Кам’янець чи його ім’я? На перший погляд, питання здається дивним, але воно доречне. Кам’янень-Подільський перетворювався з села в місто поступово. Знайдені в 60-х роках на території Старої фортеці археологічні пам’ятки свідчать, що фортеця, а отже і місто, виникли не пізніше першої половини XII століття. У фортеці, Старому місті, на Руських Фільварках виявлені кераміка, римські монети та інші старожитності, які відносяться до II-IX століть нашої ери. Отже, поселення в цьому місці існувало задовго до завершення формування міста. Називалось воно, мабуть, як і тепер – Кам’янцем. Можливо, давньогрецький вчений К. Птолемей на своїй географічній карті позначив поблизу Середнього Дністра наш прадавній Кам’янець і, зберігаючи значення слов’янського імені поселення, назвав його на грецькій мові Петридава (”поселення на камені”).
Зміст

Розділ 1. Характеристика природних умов і ресурсів
1.1. Морфологічні особливості
1.2. Клімат
1.3. Рослинний і тваринний світ
1.4. Водні ресурси

Розділ 2. Головні туристичні ресурси
2.1. Кам’янець-Подільський
2.2. Хотин

Розділ 3. Заклади розміщення і харчування
3.1. Готелі
3.2. Приватний сектор
3.3. Ресторани

Висновки
Список використаних джерел



Розділ 1. Характеристика природних умов і ресурсів.

1.1 Морфологічні особливості.

Унікальні ландшафти, природоохоронні території, скелі, печери, ріки, озера, водоспади, цілющі джерела. Є і гори (Велика Бугаїха, Вороняча, Звенигора, Високі камені, Сокіл, Городисько, Кармелюкова гора) і долини. І серед цієї краси можна відшукати свої дива – справжніх сім чудес подільської природи.

Подільські товтри – унікальна геолого-ботанічна пам’ятка природи, подібної якій немає ніде в Європі. Бо тільки тут піднімаються до неба вапняні гори, народжені в глибинах прадавнього Сарматського моря. Товтри – перше з семи чудес природи краю. Близько 15 мільйонів років тому вони були морським рифом. Простягався він уздовж території сучасного Поділля. Риф утворився з відкладів скелетів давніх молюсків, коралів, різноманітних водоростей. Товтри – величезна скарбниця найчистіших за хімічним складом вапняків. Залягають тут і великі запаси мінеральних вод.

1.2 Клімат.

Кліматичні умови охоплюють дві кліматичні зони — частину Волинсько-Подільського плато і Малого Полісся, що обумовлює порівняно м’яку зиму і не спекотне літо з великою кількістю опадів. Середньорічна температура сягає 7,2C. Порівняно тепле літо, морозна зима. Безморозний період становить 160 днів.

Клімат цього регіону помірно-континентальний з м’якою нестійкою зимою порівняно сухою весною (мало опадів в квітні місяці), дощовим літом та відносно сухою осінню. Проте в окремі роки буває і зима багатосніжна та холодна, пізня весна і осінь дощова. Максимальна температура повітря влітку досягає 36-38°С, а найнижча температура постає при надходженні в ці широти континентального арктичного повітря. Тоді абсолютний мінімум повітря досягає 31-35° морозу. Середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) 18°-19°, а найхолоднішого (січня) – від -5° до -6°. Середня річна температура 7-8°. Середня річна кількість опадів становить 510-580 мм.

Вітер протягом року переважає західного та північно-західного напрямків. Сильні вітри (більше 10 м на сек.) на території області спостерігаються рідко.

Переважають порівняно м`які зими з нестійким сніговим покривом, частими відлигами. Із трьох зимових місяців самий теплий грудень (1,9-2,6° морозу), самий холодний – січень (4,9-5,7°нижче нуля), до нього близький лютий (3,5-4,7° морозу). Протягом зими переважає похмура погода з частим випаданням слабких опадів. Процеси льодоутворення починаються наприкінці листопаду. Льодостав встановлюється в другій половині грудня. Найбільша товщина льоду буває до 30-40 см.
Весна в середньому триває 2-2,5 місяці. Тривалість періоду з температурою вище 0° становить 257-265 діб.

Літо помірно тепле, лише в окремі дні середньодобова температура дорівнює 20° і вище. Характерною рисою літнього сезону є те, що на зміну теплій погоді і переважно сухій, часто приходять періоди, інколи тривалістю до двох тижнів, з холодною (температурний режим близько 10°) дощовою погодою. Часто це буває в кінці червня та першій декаді липня.

Опади влітку носять переважно зливовий характер. Їх кількість порівняно з зимовими місяцями збільшується втричі. Середня кількість з опадами за кожен літній місяць коливається в межах 12-14. Досить часто зливи супроводжуються грозами, супутником яких є град. Часті сильні літні зливи обумовлюють водну ерозію ґрунтів, причиняють сільському господарству значні збитки.

Початком осіннього сезону прийнято вважати перехід середньодобової температури повітря через +10° до нижчих температур. Теплий передосінній період триває 24-25 днів, середньодобова температура повітря утримується в межах 10-15°. Осінь закінчується в день переходу середньої добової температури повітря через 0.

1.3. Рослинний і тваринний світ

Територія Кам’янця-Подільського та Хотину є унікальною пам’яткою природи та геологічного минулого, подібного їм немає у всій Європі. Вони формувалися 15-20 млн. років тому в прибережних водах теплого Галіційського (Сарматського) моря, що розміщувалося уздовж зовнішнього краю Карпат.

Багата флора налічує близько 1000 видів вищих судинних рослин із значною часткою рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів, з яких 130 є регіонально рідкісними, 37 занесено до Червоної книги України.

У рослинному покриві «Медоборів» найбільші площі займають лісові угруповання — понад 90 %. За складом це переважно широколистяні дубово-грабові, грабово-дубово-ясеневі, а також грабово-букові, кленово-ясеневі, чисті дубові (дубини, діброви), букові (бучини) ліси.

Грабові ліси (грабняки) є похідними і займають значні площі. Природні букові ліси тут ростуть на східній межі ареалу (Володимир-Волинський — Кременець — Кам’янець-Подільський).

Склад лісів дуже різноманітний. У деревостані панують дуб і граб. Поряд з ними ростуть дуб скельний, ясен, явір, бук, клен гостролистий, липа серцелиста, черешня, в’язи (в Україні їх 7 видів), береза, осика тощо. У підліску переважають бруслина бородавчаста та європейська, ліщина звичайна, свидина кров’яна, гордовина, глід, трапляються смородина чорна, аґрус відхилений.

Трав’яний покрив лісів має різну густоту залежно від типу лісу та зімкнутості деревостану. Його утворюють яглиця звичайна, осока волосиста, підмаренник запашний з участю копитняку європейського, зірочника ланцетолистого, підлісника європейського, анемон жовтецевої та дібровної, герані, фіалки, медунки темної, купин багатоквіткової та широколистої, жовтців шорсткого та кашубського, переліски багаторічної, папороті, зубниць залозистої та бульбистої.
До Червоної книги України занесено цибулю ведмежу (черемшу), підсніжник білосніжний, популяції яких займають значні площі у заповіднику, лунарію оживаючу та скополію карніолійську, які є звичними на вершинах та схилах лісових товтр. Рідше трапляються астранція велика, лілія лісова та 12 видів орхідних, серед яких зозулині черевички справжні (унікум! заповідника), булатка великоквіткова, любки дволиста та зеленоквіткова, коручки морозниковидна та пурпурова, гніздівка звичайна та дуже рідко — крокус Гейфелів (знаходиться на межі ареалу, багато його у карпатських заповідниках).

Також багато рідкісних у регіоні видів: багаторядник шипуватий, листовик сколопендровий, живокіст Бессера, кадило сарматське, фізаліс звичайний, вероніка гірська та ін.

Особливу цінність становлять ділянки степової, лучно-степової та наскельно-степової рослинності з рідкісними формаціями осоки низької, ковил волосистої та пірчастої. Тут, крім характерних степових видів, росте багато волино-подільських ендемічних та погранично-ареальних видів: шавлія кременецька, шиверекія подільська, змієголовник австрійський, аконіт кущистий і шерстистовусий, ясенець білий (неопалима купина!), ковили пірчаста та волосиста, вівсюнець Бессера, ломиніс цілолистий, півники угорські, цибуля подільська, молочай волинський, зіноваті біла, подільська та Блоцького, відкасник осотоподібний.

Фауна сформована у специфічних умовах. Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх із степовими ділянками, що поросли різнотрав’ям і островами кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин. У заповіднику представлені всі фонові види Подільського Придністров’я. Так, тут понад 2500 видів комах, 183 — птахів тощо. Поряд із звичними багато рідкісних видів тварин. З комах до Червоної книги України занесено бджіл-теслярів звичайного і фіолетового, махаона, мнемозину, переливницю велику, жука-самітника, жука-оленя, сатурнію руду.

Найчисленнішими є птахи. Справжня окраса пернатого світу — група хижих птахів: сови, яструби, канюки, соколи. Особливу цінність становлять види, занесені до Червоної книги України. У гніздовий період можна зустріти орла-карлика, підорлика малого, пугача, луня польового. Прилітає зимувати сорокопуд сірий, іноді — сова довгохвоста, сапсан. На перельотах можна побачити лелеку чорного, гоголя, журавля сірого.

Із звірини в заповіднику є козулі, кабани, дуже рідко трапляється лось. Звичними стали куниця лісова, борсук, не кажучи вже про лисицю, їжака, тхора. Особливу групу становлять рукокрилі, які населяють переважно невеликі печери та ніші, зокрема «Перлину», де у великій кількості мешкає нічниця велика — вид, занесений до Червоної книги України та Європейського червоного списку.

1.4. Водні ресурси

Водні багатства Хмельницького Придністров’я. „Вода – найдорогоцінніша корисна копалина. Вода – це не просто мінеральна сировина, це не тільки засіб для розвитку промисловості і сільського господарства; вода – це дійовий провідник культури, це жива кров, яка створює життя там, де його не було”. О.П.Карпінський. Природа щедро наділила Хмельницьку область водними ресурсами. Область має густу сітку річок, ставків, водосховищ. Правда, природних озер на її території обмаль („Святе”, „Теребіж”, „Голубі озера”, озеро „Лісова пісня”, „Горіле”, „Солонча”, „Берків ставок” та ряд інших невеличких озерець). В області налічується понад 3000 річок загальною протяжністю 10 000 км. Однак довжиною понад 10 км їх не багато (понад 120). Лише 10 річок мають довжину понад 100 км (Дністер, Південний Буг, Горинь, Збруч, Смотрич, Жванчик, Случ, Хомора). Річки області відносяться до трьох басейнів: Дністра, Південного Бугу та Дніпра і відзначаються дуже характерними планами. Ріки басейну Дністра всі течуть на південь, причому строго паралельно одна до одної (Збруч, Смотрич, Жванчик, Тернава, Мукша, Студениця і ін). Річки центральної частини області – Південний Буг, його притоки та Случ і Хомора течуть на схід, а ріки північної частини – Горинь, Корчик – на північ. Ці блакитні артерії є окрасою регіону Поділля.

Найбільша з річок області – річка Дністер, протікає по її південній межі протяжністю 160 км. Долина ріки тут дуже звивиста і утворює численні меадри. Крутизна схилів Дністра дуже мінлива: круті скелясті ділянки, так звані стінки, змінюються розлогими терасовими схилами, що створює надзвичайно мальовничі краєвиди, багаті на історичні, геологічні та ландшафтні пам’ятки. Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає „швидка вода”. Справді, течія води досить швидка (0,5-0,6 м/с, а під час паводків 1,5-2,0 м/с). Стародавні греки називали річку Тіріс, а пізніше Тірас; у римлян – Данастріс, Данаструс; у турків – Турла. Долина річки була заселена людьми ще з давніх давен. Сьогодні Дністер із своїми лівими притоками є не лише окрасою Кам’янецького Придністров’я, а й області. Це єдиний водний резерв цього регіону, який разом з ландшафтними наземними комплексами створюють неповторний природно-заповідний фонд (ПЗФ) національного природного парку „Подільські Товтри”. Саме водні об’єкти ПЗФ мають неоціниме значення не лише у формуванні ландшафтних екосистем, функціонуванні природних біоценозів, збереженні генофонду наземних, напівводяних та водних представників флори і фауни. Тільки в одному Кам’янець-Подільському районі області під водами водосховища розкисає майже 10 тис.га найкращих заплавних земель, на яких вирощували гідні врожаї овочевих, бахчевих культур, процвітало садівництво та виноградарство.
З будівництвом ГЕС людина забажала взяти під свій контроль могутню швидкоплинну річку, якою є Дністер, не думаючи про послідуючі наслідки. Ще нікому за всю історію людства не вдавалося бути володарем над природою. Природа, хоч надто терпляча, але за халатне ставлення до себе надто жорстоко відплачує, а тим більше неспокійний Дністер. Нинішні екологічні негаразди регіону пов’язані передусім з інтенсивним „освоєнням” Дністра, яке почалося на початку 60-х років XIX ст. Саме тоді розпочалися роботи з будівництва Дністровської гідроелектростанції. Ідея з будівництва Дністровського водосховища та її реалізація не лише не виправдала надій і сподівань, а завдала величезних неокупних капіталовкладень і нанесла непоправної моральної шкоди десяткам тисяч жителів, які в цій зоні з прадіда-діда проживали, виробили свої звичаї, традиції, вели раціональний режим господарювання тощо. В даному випадку зустрілися з принципом, що хотіли, як краще, а вийшло, як завжди. З утворенням Дністровського водосховища думалось, що проведення в зоні Придністров’я зрошування полів під сільськогосподарські культури дасть певну користь. А поки що очевидно одне, що нестабільність рівня води у водосховищі не тільки посилює ерозійні процеси, але й негативно відбивається на рибних ресурсах Дністра. І це без того, що Дністер в роки дикої ринкової економіки оповитий сітками для вилову риби десятками рибобригад, а під їх егідою і браконьєрство сягнуло небувалого розвитку. Ріка втрачає не лише воду, а й рибу. У зоні Придністров’я простягається відомий унікальний витвір природи – Товтровий кряж, який не має собі аналогів в Європі.
Розбудова міст, розширення їх нових масивів, величезна кількість розрізнених приватизованих підприємств – це нові проблеми раціонального використання та охорони водних ресурсів. Нині з новою силою повстає проблема захисту природних вод від різних джерел забруднення. Розмови про зворотнє водопостачання, безвідходне виробництво, біотехнології так і залишаються модним словоблудом, від якого ситуація з водними ресурсами регіону Поділля аж ніяк не покращується.
Розділ 2. Головні туристичні ресурси

2.1. Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський (пол. Kamieniec Podolski; рос. Каменец-Подольский) — місто обласного підпорядкування в Україні, центр Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Колишня назва – Кам’янець.

Загальні відомості

Географічні координати: 48°40′ пн. ш.; 26°34′ сх. д.

Місто розташоване за 102 км від Хмельницького. Залізнична станція на лінії Ярмолинці—Ларга.

Машинобудівна (приладобудівний, кабельний, автоагрегатний та інші заводи), харчова, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів.

Два університети — Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка і Подільський державний аграрно-технічний університет.

Історичний музей-заповідник. Замок 14—16 століть, перебудований у 17—18 століттях, готичний костел (16 століття), церква Петра і Павла (16 століття), дерев’яна Хрестовоздвиженська церква (18 століття).

Історія міста

За археологічними джерелами, виникнення Кам’янця датується кінцем 12 століття — початком 13 століття. Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники серед чотирьох гіпотез про заснування Кам’янця-Подільського.

Місто було у складі Київської Русі, в XIII–XIV роках — Галицько-Волинського князівства, потім було захоплене монголо-татарами. У першій половині XIVст. місто стало центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами. З другої половини XIV століття – у складі Литовсько-Руської держави; з 1430 — Польщі, с 1463 року – центр Подільського воєводства, перетворено у фортецю.

У середньовіччя Кам’янець був ремеслово-торговельним центром, за розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. В 1672 році захоплений Туреччиною, в 1699 році повернений до Польщі. В 1793 році, після третього поділу Польщі, разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії (1795—97 роках центр Подільського намісництва, у 1797—1917 роках — Подільській губернії).

14 березня 1914 року перший потяг прибув на станцію Кам’янець-Подільський.

В 1918—1921 роках — головний центр формування військ Української Народної Республіки.

За радянської влади — велике промислове місто. У 1937—1941 роках — центр Кам’янець-Подільської області. З 1991 р. — у складі незалежної України.

Територія міста

2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України включено в межі міста Кам’янець-Подільський 107,1 гектара земель Гуменецької сільської ради, 18,1 гектара земель Зіньковецької сільської ради, 26,9 гектара земель Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради та затверджено межі міста загальною площею 2787,1 гектара.

Населення міста

За оцінкою архівіста Івана Гарнаги, в місті наприкінці 14 століття мешкало понад 2 тисячі осіб. Оцінка будується на грамоті князів Коріатовичів від 1374 року, якою за містом закріплювалося 200 ланів.
Наприкінці 16 століття в місті мешкало 10—12 тисяч чоловік (для порівняння: в Києві — 15, у Львові — 18 тисяч).

Після турецького панування (у 1672—1699 роках) населення міста скоротилося майже в 10 разів: із 700 будинків лише в 100 жили люди.
За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі чоловік, 1862 — 18,9 тисяч, за всеросійським переписом на 28 січня (9 лютого) 1897 — 35934, напередодні Першої світової війни — 50,5 тисячі.

На 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі чоловік, 1926 року — 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року — 36,4 тисячі.

Після німецької окупації (у 1941—1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959 — 40,3 тисячі, 1966 — 50 тисяч, на 15 січня 1970 — 57, на 1 січня 1976 — 77 тисяч, 1979 — 84 тисячі.

5 липня 1986 року народився стотисячний кам’янчанин (Віталій Кравцов). За данами останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі чоловік, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.
Сучасні дані про населення: на 5 грудня 2001 року (за даними першого всеукраїнського перепису населення) — 99610, на 1 січня 2003 року — 99929, на 1 січня 2004 року — 99540, на 1 січня 2005 року — 99398 чоловік.

2.2. Хотин

Хоти́н — місто на правому березі Дністра в Північній Бесарабії, районний центр Чернівецької області.

Історія

Завдяки вигідному стратегічному положенню Хотин відіграв значну ролю в історії України, Молдавії, Польщі, Туреччини та Російської імперії.
З X століття входив до складу Київської Русі, згодом — Галицько-Волинського князівства. Від 1373 р. Хотин увійшов до складу Молдавії.
Згадується у «Списку руських городів» у кін. XIV ст. («На Днестре Хотень») й у грамоті молдавського воєводи Олександра (8 жовтня 1408 р.).

У XVI ст. деякий час перебував під владою Польщі, потім знову Молдавського князівства (у васальній залежності від турків), у XVIII ст. Хотинська округа була безпосередньо включена до складу Османської імперії.

У цей час Хотин був сильною фортецею, за яку постійно точилася жорстока суперечка між військами кількох держав.

У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії і Трансильванії Міхая Хороброго захопили Сучаву, господар Молдови Ієремія Мовіла (дядько майбутнього київського митрополита Петра Могили), з оточенням і колишнім на той час правителем Трансильванії Сигізмундом Баторієм (племінником короля Речі Посполитої Стефана Баторія) знайшли прихисток у Хотинській фортеці, якою володіла тоді Польща.

У Хотинській битві 1621 року козацьке військо на чолі з гетьманом Сагайдачним, разом з польським перемогло турецьку армію. За Хмельниччини козацьке військо під проводом Тимоша Хмельницького двічі оволодівало Хотином (1650 і 1652—1653). У бою під Хотином (11 листопада 1673 р.) Ян Собєський разом з молдавськими та козацькими загонами розбив турецьке військо, захопив Хотин що привело до анулювання Бучацького мирного договору польським сеймом. Під час російсько-турецьких воєн Хотин короткочасно захоплювало російське військо (1739, 1769—1774, 1788—1791 і 1806). Щойно Бухарестський мирний договір 1812 р. визнав Хотин за Росією у складі якої він перебував до 1918 р. У Хотині переважало єврейське і російське населення, тому в XIX — першій половині XX ст. українське культурне життя було незначне. З 8 березня 1918 р. до 10 листопада 1918 р. Хотином володіло австрійське військо. 5-18 квітня 1918 р. у Хотині й інших місцевостях повіту відбувалися збори, на яких учасники вимагали приєднання до УНР. Згодом дійшло до румунської окупації (1918—1940), проти якої в січні 1919 р. повстало місцеве населення (Хотинське повстання). 28 червня 1940 р. Хотин зайняли радянські війська.

Під час німецько-радянської війни Хотин був під румунською окупацією (6 липня 1941 р. — 4 квітня 1944 р.), пізніше в складі УРСР.

Пам’ятки історії та культури

У місті діє Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». На його території знято понад 50 кінофільмів. Серед них: «Захар Беркут», «Тарас Бульба», «Чорна стріла», «Могила Лева», «На війні як на війні», «Русалочка», «Сказання про доблесного лицаря Айвенго» тощо.

У Хотині є понад 20 пам’яток історії, які перебувають на державному обліку.

На території міста розташоване військове кладовище, де захоронено 4910 російських солдатів, які згинули у Першу світову війну, і 47 учасників Хотинського повстання 1919 року

Промисловість і торгівля

На сьогодні в місті діють:
Завод «Калібр» (металеві вироби, кріпильні деталі)
Завод харчової та медичної упаковки
Завод продтоварів
Сирзавод
ТзОВ «Хотинпродукт»
ТзОВ «Хотинхліб № 2»
ОКП «Буковина»
ТзОВ «Буковинська агропромислова компанія»
Автотранспортне підприємство 17741
Держлісгосп
Районна друкарня

У місті працюють 19 магазинів споживчої кооперації, 12 закладів громадського харчування, близько 20 магазинів та 10 кафе-барів, які перебувають у приватній власності. У колишній будівлі універмагу функціонує критий ринок

У сфері побутового обслуговування діє мале колективне підприємство «Хотинчанка».

Освіта і культура

В місті функціонують заклади освіти, зокрема:
Хотинський сільськогосподарський технікум
Загальноосвітня школа І—Ш ступеня № 1
Загальноосвітня школа І—Ш ступеня № 5
Хотинська гімназія
Материнська школа-сад
дві дошкільні дитячі установи
Допоміжна школа-інтернат № 1
Спеціальна загальноосвітня школа № 2 для дітей з важкими розладами мови
Будинок школярів та учнівської молоді
Дитячо-юнацький фізкультурно-спортивний комплекс

У Хотині працюють районний будинок народної творчості та дозвілля, музична та художня школи, дві бібліотеки (доросла та дитяча), філія Чернівецького краєзнавчого музею.
Розділ 3. Заклади розміщення і харчування

3.1. Готелі

Кам’янець-Подільський:

1. «Гетьман» м.Кам’янець-Подільський,
Польський ринок 8, 067 588 22 15

Розташований в самому центрі Старого міста. Затишний інтер’єр закладу нагадує музей, присвячений козацькій порі. Особливістю готелю є заборона паління у номерах. У кожному номері – екологічно чисті дерев’яні меблі, розкладні дивани, ортопедичні матраци,супутникове телебачення, магнітофон, телефон, кондиціонер, холодильник, ванна кімната.

Люкс-600грн.
Напівлюкс- 450 грн.
Зірковий– 500 грн.
Звичайний – 385 грн.

До послуг готелю входить сучасно обладнана сауна (1 година – 80 грн., після 23.00 – 100 грн.) та стилізоване під древній замок кафе.

2. «GALA» м.Кам’янець-Подільський, вул. Лесі Українки, 84.
(03849)28106

Розташований у парковій зоні. Складається із двох корпусів та «Гостинного будиночка». На території готелю знаходяться безкоштовна стоянка, сад, літні альтанки, кафе, більярд. У «Гостинному будиночку» є сауна на першому поверсі та три номери на другому. Готель надає послуги туроператора «Гала-тур» та замовлення екскурсійних програм. Двомісний– 210 грн.
Тримісний– 300 грн.
Чотиримісний-380 грн.
Апартаменти – 600 грн. У «Гостинному будиночку» діє сауна (80 грн./година, 6-8 осіб).
Готель організовує екскурсії по місту та району, проводить святкові бенкети та фуршети, надасть конференц-зал на 50 місць, організовує семінари та тренінги.

3. «Клеопатра» ****
м.Кам’янець-Подільський, вул.Огієнка,39 (03849) 65683

Розташований у центрі міста. У готелі працює цілодобова охорона. До послуг клієнтів ресторан, зимовий сад, автостоянка, оздоровчий комплекс, салон краси. У кожному номері спеціально обладнане місце для роботи, телевізор, міні-бар, холодильник, сейф, супутникове телебачення, телефон, Wi-Fi Internet. Вартість номерів від 300грн. Тут діє сучасний оздоровчий комплекс, який надає такі послуги:
Плавальний басейн
Джакузі
Російська лазня
Сауна
Тренажерний зал
Гідромаса
Лікувальний масаж
Сенглятно-киснева терапія
Солярій
Більярд
Консультація лікаря.

4. «Ксенія» м.Кам’янець-Подільський, Жванецьке шосе, 3.
(03849)20379, 80673828524.

У готелі автономна система опалення та водопостачання, супутникове телебачення, доступ до Internet, цілодобова охорона, пропозиції екскурсійних програм.
У кожному номері туалет, душ, умивальник, телевізор, комфортабельні меблі. Одномісні – 120грн.
Двомісні – 160грн.
Тримісні – 200грн.
Чотиримісні – 250грн.
Напівлюкс- 200-350грн.

Готелем пропонується ресторан на 350 осіб та конференц-зал на 220 осіб, сауна (80грн. на 6 осіб) та новий сучасний басейн. У комплекс до басейну також входять турецька лазня та фінська сауна.

5. «Садиба» вул.Леніна,10а, м. Кам’янець-Подільський район,
с. Смотрич. 03849) 3 36 52

Розташований готель в заповідній зоні в передмісті міста Кам’янець-Подільський над каньйоном розлогої річки Смотрич.
У готелі 6 номерів різних категорій. У кожному номері зручні меблі, телевізор і супутникове телебачення, холодильник, окремий санвузол.
Більшість номерів розташована на другому поверсі. Вікна кімнат виходять на плантацію хвойних декоративних рослин. Двомісний– 160-220грн.
Двомісний– 180-250грн.
Тримісний – 250-340грн.
Напівлюкс– 250-380грн. За бажанням клієнта організовуються екскурсійні програми по заповідних місцях Кам’янця-Подільського, верхова їзда, а також подорож на байдарках річкою Дністер.

6. «Старий Банк» м.Кам’янець-Подільський, вул.Уральська,4.
(03849) 91071, 8 067 9307309, 8 097 1028054. Готель займає приміщення старовинного будинку з сучасними комфортабельними умовами. Розташований готель у тихій частині міста, поруч з парком та сквером з водоймою. На території є автостоянка, що охороняється, за бажанням діють 20% знижки на мийку автомобіля. Номери обладнані індивідуальною системою опалення, у наявності цілодобово гаряча вода. Одномісний економ – 80 грн.
Одномісний стандарт – 150– 200 грн.
Двомісний напівлюкс– 270-300 грн.
Трьохмісний люкс– 480-500 грн. До послуг гостей та клієнтів російська лазня на дровах та оздоровчі процедури водолікарні.
Пропонується зустріч та доставка із залізничного або автовокзалу. Можливе бронювання квитків та доставка на вокзал.

7. «Фільварки-центр» м.Кам’янець-Подільський, вул. Лесі Українки, 99.
(03849)9-09-99, Готель розташований у парковій зоні Кам’янця-Подільського. Пропонується 34 номери різних категорій. У кожному номері передбачені ванні кімнати, холодильник, телефонний зв’язок, кабельне телебачення (30 каналів), доступ до мережі Internet. Люкс– 230-280 грн. Напівлюкс-160-230, 220-300 грн. Стандартний великий-
140-210 грн. Стандартний– 130-170 грн.
Мисливський будиночок – 200 грн. До послуг гостей та клієнтів готель пропонує:
бар «Рамзес»
нічний клуб з великою залою
басейн відкритого та закритого типу
дитячий майданчик
«живий куточок».

8. «7 Днів» м.Кам’янець-Подільський, вул.Соборна, 4.
03849)3 03 92

Новий готель «7 Днів» відкрився у Кам’янці-Подільському після реставрації у 2007 році. Знаходиться він у адміністративному центрі міста, недалеко від основних історичних пам’яток.

У готелі 223 номери разом з президентськими апартаментами, інтер’єр яких виконаний у сучасному європейському стилі. Діє автономна система опалення та водопостачання. Передбачені номери для курців та некурців. Стандарт ЕКОНОМ– 246 грн. Одномісний- 450 грн.
Стандарт КВІН
– 360 грн. і 450 грн.;
Напівлюкс– 570 грн.;
Люкс»
– 756 грн.;
Апартаменти– 1500 грн. Інфраструкту-ру «7 Днів» складають ресторан «Ешер» на 150 осіб, японська і тайська кухні «Хотей», літній майданчик і кав’ярня «Кавова студія», лоббі-бар, ресторан на 150 осіб, три коференц-зали, облаштовані сучасною технікою, кімната для переговорів на 50 осіб, кімната для тренінгів, кімната для ділових зустрічей.

9. «Тарас Бульба» м.Кам’янець-Подільський, вул. Старобульварна 6.
(03849)90633, 380673811554

Готель розташований в самому центрі Старого міста. До Ваших послуг 18 готельних номерів зі всіма зручностями. Номери обладнанні всім необхідним для комфортабельного відпочинку – двомісне ліжко, туалет, душ, шафа, стільці, тумбочки, столик, холодильник, фен у всіх номерах. Стандарт – 250 грн.
Напівлюкс – 300 грн.
Люкс350 грн.
Апартаменти- 400грн. Також в розташуванні готелю є одноіменний ресторан.

10 «Amadeus Club» м.Кам’янець-Подільський, вул. Старобульварна, 2.
(03849)91210, (03849)912-15.

Готель розташований в самому центрі Старого Міста, напроти Ратуші, містить 38 номерів та 2 ресторани, 9 кімнат, в яких є зали для відвідувачів, спа-зона, дегустаційний зал. Також на території готелю є автомобільна стоянка. Одномісний-510-630грн.
Двомісний-510-630грн.
Покращений номер-870грн.
Напівлюкс-1100грн.
Люкс у мансарді-1500грн.
Люкс-1800грн.
ресторан «Амадеус»
унікальний лаунж-бар «Андеграунд»
кальян-бар
лоббі-бар «Сальвадор Далі»
СПА-центр «Лотос»;
Wi-Fi
організація екскурсій

Хотин – тут ви знайдете лише два готелі – Олімп (вул. Олімпійська, 75; тел: (03731) 21-361 ) та Хотин (вул. Олімпійська,68-а, тел. (03731) 2-24-70, (03731) 2-18-10). В мережі інтернет нічого крім адреси та телефону немає. Побувавши цих готелях можу зазначити, що готель Дністер має гарно обладнані номери з телевізором та душовою кабіною. А ось готель Олімп це просто катастрофа. Якщо ви прихильник екстремального проживання, то вам тут будуть раді.

3.2. Приватний сектор

Приватний сектор добре розвинутий і в Кам’янці-Подільському і в Хотині. За допомогою інтернет ресурсів можна знайти квартири для подобового проживання, а також і на триваліший період часу. Ціни помірні, а сервіс досить хороший. Якщо ж ви не довіряєте інтернет ресурсам, то можете своїми силами вже на місці попробувати знайти квартиру. Як? А дуже просто…на дошках оголошень повно оголошень про те, де і за скільки вам можуть здати квартиру. Загалом одноденне проживання в квартирі вам обійдеться в межах від 150грн. до 250 грн. за добу.

3.3. Ресторани
«Під Брамою» кафе прв.Кам’янецький,1А тел: (03849) 2 15 88
«City-Blues» кафе-бар пр. Грушевського, 17а тел.: (03849) 37810
«Афродита» кафе-бар вул. Хмельницьке шосе, 19а, тел (03849) 27536,
«Три ставки» корчма вул.Хмельницьке шосе, 7б, тел.: 8 (097) 1647634
«Карфаген» бар вул. Пушкінська, 44 тел.: 8 (03849) 31597
«МакСмак» піцерія вул. Уральська, 6 тел.: 8 (03849) 22533
«Vecchia citta» піцерія вул. Драгоманова, 12е тел.: 8 (03849) 65654
«Папероні» піцерія вул. Пушкінська, 46 тел.: 8 (03849) 32882
«Гостинний двір» ресторан вул. Троїцька, 1 тел.: 8 (03849) 39494
«Гунська криниця» fastfood вул. Соборна, 12/1 тел.: 8 (03849) 50022
«Бастіон» кафе-бар вул.Хмельницьке шосе,9 тел.: (03849) 28186
«Махіма» кафе-бар пр. Грушевського, 41б тел.: (03849) 31824
Танюша кафе-бар вул. Суворова, 4 тел.: (03849) 23866
«ВаБанк» бар м. Хотин

Україна здавна славиться своєю багатою кухнею . Борщі і пампушки , паляниці і галушки , вареники і ковбаси , печеня і напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України . Національна кулінарія нараховує сотні рецептів . Деякі страви мають багатовікову історію , як , наприклад , український борщ . Для більшості страв характерний складний набір компонентів ( так , у борщі їх нараховується до 20), а також комбінування декількох способів теплової обробки продуктів ( смаження , варіння , тушкування , запікання ). Така технологія обумовлює неповторні смакові якості , аромат і соковитість страв української кухні
Кухарі з розглянутої нами території прикладають безліч зусиль, щоб догодити кожному споживачу. Тому тут вас вразять таким різнобарв’ям страв та ароматів, які можуть зрівнятися, мабуть, лише з бабціними кулінарними вміннями.

Висновки:

Пройшовши практику у таких мальовничих місцях, як Камянець-Подільський, Хотин, печера «Млинки», а також повертаючись додому ми побували біля печери «Кришталевої», неподалік якої є оборонний замок XVII століття.

Те , що Кам’янець-Подільський таки місто туристичне, свідчать не лише 150 пам’яток архітектури, а й те, що тут за останні роки з’явились нові ресторани, кав’ярні, готелі.

На площі біля Ратуші невдовзі, розповіли мешканці, буде вернісаж, де продаватимуть мистецькі речі. Ведуться реставраційні роботи у старій частині міста, але більшість історичних пам’яток потребують порятунку – зокрема, найбільша окраса міста, Старий і Новий замки.

У другій половині XVII століття місто взяла в облогу турецька армія. Протягом 26 років Кам’янець був у руках турків. Лише у 1699 році було повернуте Речі Посполитій і стало важливим центром Подільської губернії. А занепад почався у період сталінських репресій, під час яких корінних мешканців було знищено. У радянський час у туристичній перлині Поділля набудували промислових підприємств, сюди скерували на роботу і проживання російськомовне населення. Нині про більшість підприємств залишилась лише згадка, а ось туризм для міста, кажуть городяни,- єдиний порятунок.

Незважаючи на це, Кам’янець-Подільський залишається однією з найбільш інвестиційно-провабливих точок Української економіки не тільки у сфері туризму, а й у інших галузях промисловості. У план розбудови міста крім розвитку туріндустрії,а саме реставрація культурних пам’яток, будівництво закладів відпочинку та проживання, а також вільні земельні ділянки для промислового будівництва; діючі промислові підприємства, що мають вільні виробничі та складські приміщення (ВАТ “Мотор”, ВАТ “Сільмаш”, ЗАТ “Нива”); незавершене будівництво лікеро-горілчаного заводу, що знаходиться в державній власності і виставлене на продаж; зона розвитку малого бізнесу та туристично-рекреаційної інфраструктури.

Міською владою робиться все можливе, щоб Кам’янець-Подільський став у ряд провідних міст держави як залізнична магістраль, проводиться популяризація автомобільних маршрутів, тощо. Нещодавно, на адресу голови Хмельницької обласної ради Івана Гладуняка було направлено звернення щодо модернізації Хмельницького аеропорту для виконання міжнародних рейсів. Змусило це зробити опитування іноземних туристів, кількість яких була б значно більшою на теренах Подільського краю і Кам’янця-Подільського, зокрема, якби діяв аеропорт. Також це було б знаковою подією участі Хмельниччини в контексті проведення в Україні Євро-2012.

На сьогоднішній день розроблено лише концепцію та етапи її виконання. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 06.08.2008р. № 1088-р « Про схвалення Стратегії розвитку туризму і курортів» передбачив одним із завдань – збереження об’єктів національної культурної спадщини України. З поміж переліку основних об’єктів значиться культурний ландшафт та каньйон р.Смотрич. Враховуючи це, в невдовзі, розпорядженням міського голови буде створена Координаційна рада з контролю за реалізацією цієї програми, яка отримає серед перших основних завдань – складання систематизованого наукового реєстру об’єктів природньої та історико-архітектурної спадщини, розроблення науково-проектної і кошторисної документації на проведення археологічних, ремонтно-реставраційних, будівельних робіт на об’єктах регенерації та адаптації для туристичних та рекреаційних потреб, визначення обсягів фінансування програми та розробка інвестиційних проектів.

Список використаної літератури:
www.wikipedia.org
http://misto.k-p.net.ua Легенди, Люди, Історія Кам’янця-Подільського
Краєвиди Кам’янця-Подільського
Ралі «Стара фортеця – 2008» в Кам’янці-Подільському


Львівський національний університет імені Івана Франка
Географічний факультет
Напрям менеджмент

Підготували: студенти групи ГРМ-13с
Шандор Е.
Хома А.
Микита М.
Керівник:
Гамкало М.З

Львів 2009
Джерело: kp07.com
Теги хмельниччина



Обговорити на форумі
Автор Fed Коментарів 0 Переглядів 1713
Спонсорська реклама
Читайте унраїнські новини на нашому порталі

Написати кометар
Ваше Ім'я:


Ваш E-Mail:



Код:
Включіть це зображення для відображення коду безпеки
оновити, якщо не видно коду


Введіть код: