23/02/09 - Масляниця (Початок масляного тижня)

Масниця - стародавнє слов'янське свято, який дістався нам у спадок від язичницької культури.

Це - веселі проводи зими, осяяння радісним очікуванням близького тепла, весняного оновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут масниці, мали ритуальне значення: круглі, румяные, гарячі, вони являли собою символ сонця, яке все яскравіше розгоралися, удлин дні.

Можливо, млинці були і частиною поминального обряду, так як масниці передував «батьківський день», коли слов'яни поклонялися душам покійних предків.

Проходили століття, мінялася життя, з прийняттям на Русі християнства з'явилися нові, церковні свята, але широка масляна продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тією ж нестримної удалю, що і в язичницькі часи.

До речі, один час цар Олексій Михайлович самими суворими заходами намагався утихомирить своїх разудалих підданих. Воєводи розсилали з градом і весям царські укази, то забороняючи приватне винокуріння, то вимагаючи, щоб росіяни в азартні ігри не грали, кулачних боїв не проводили. Але ні грізні царські укази, ні повчання патріарха не в силах було впоратися з б'є через край веселощами.

На кожен день масленой тижня існували певні обряди. В понеділок - зустріч Масляниці, у вівторок - заігриші. На Лакомка, тобто в середу масленой тижня, тещі запрошували на млинці зятьев з дружинами. Особливо цей звичай дотримуватися у відношенні молодих, нещодавно одружилися. Напевно, звідси і пішла вираз «до тещі на млинці».

У широкий четвер відбувалися найбільш людних санние катання. У п'ятницю - Тещин вечерком - зятья звали тещу на частування. Субота відводилася золовкіним посиделкам. Неділю називалося «прощеным днем». У цей день усі відвідували родичів, друзів і знайомих, обмінювалися поцілунками, поклонами та просили прощення один у одного, якщо образили словами або вчинками.