У цей день в невеликому містечку Віфлеємі сталося нечувана подія - народився у світ Богомладенец, Син Божий. Ісус Христос народився надприродним чином від Діви Марії, яку ми з тих пір називаємо Богородіцей.

Прийшовши на землю, Він не був зустріли пошаною, знатність і багатством. У Нього навіть не було колиски, як у всіх дітей, не було і пристанища - Він народився за містом, в печері, і був покладений в ясла, куди кладуть корм для тварин.

Різдво Христове належить до великих христіянських, так званих дванадесятих свят, які церква визначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою або Корочуном.

Історична наука вважає, що Різдво запозичено християнами з язических культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів - давньоєгипетського Осіріса, давногрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня - початок січня, в дні зимового сонцестояння, "повороту до весни".

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня - хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Хрестове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність в святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква - 25 грудня за новим стилем.

У Х столітті християнство було запроваджено на Русі й відтоді свято Різдва Христового стало невід"ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування та щедрування. Коляда - це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну.

У той день почитали супротивника Перуна - Мороза-іпостась Велеса. Можна сказати, що Мороз - зимова іпостась Велеса, так само як Яр (син Велеса і діви) - весняний.

Мороз одружений на Сніжної Царице, дочки Мари і Кощея. У Мороза та Сніжної Цариці є дочка - Снігуронька.

У ці дні розповідають казки про Деде Мороза та Снігуроньки. Про те, як Снігуронька з примхи богині любові Лелі полюбила людини, тому з приходом Весни не стала улетать на Північ. І тільки її прігрело Сонце, вона зневіриться.

На підтримку ініціативи працівників пожежної охорони України було встановлено професійне свято - День працівників пожежної охорони, який відзначається щорічно 29 січня.

По першому сигналу небезпеки вони вирушали туди, де виникає екстремальна ситуація, де треба зупинити вогневих стихію, врятувати життя людей.

Так сталося, що саме в Тетянин день, 12 січня 1755 року, імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ «Про заснування Московського університету» і 12 (25) січня стало офіційним університетським днем (тоді він називався «днем заснування Московського університету»). З тих пір свята Татиана вважається покровителькою студентів. До речі, саме давнє ім'я «Татиана» в перекладі з грецького означає «устроітельніца».

У 60-70 роки 19 століття Тетянин день перетворюється на неофіційний студентський свято. До того ж, з нього починалися студентські канікули, і саме цю подію студентська братія завжди весело відзначала. Празднование «профессионального» дня студентов имело традиции и ритуал - влаштовувалися урочисті акти з роздачею нагород і промовами.

Святитель Григорій, єпископ Нісскій, був молодшим братом святителя Василія Великого. Народження і виховання його співпало з самим розпалі аріанскіх спорів. Отримавши прекрасну освіту, він був один час наставником красномовства. У 372 році був висвячений Святого Василія Великого в єпископа міста Нисси в Каппадокії.

В 381 році святий Григорій був одним з головних діячів II Вселенського Собору, скликаному в Константинополі проти єресі Македонія, неправильно учівшего про сутність Святого Духа, На цьому Соборі, за ініціативою святого Григорія, був доповнений Нікейський Символ віри.

У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях які входили до складу Австро-Угорської імперії, була утворена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). У грудні 1918 року лідери двох держав у Фастові підписали предоб'едінітельний договір. 22 січня 1919 року цей договір, який увійшов в історію як акт злуки - акт об'єднання українських земель, був оприлюднений у Києві на Софійській площі.

Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти єдність і незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про своїй суверенній державі.

З кінця січня і до кінця лютого в Ісландії святкується «Торраблоут». Назва свята походить від четвертого місяця зими по ісландська календарем Торро (до сих пор в Ісландії прийнято виділяти тільки дві пори року: літо й зиму). Вперше згадки про нього зустрічаються в рукописах 13 століття, тому свято вважається давнім, що минає в язичницьку еп [...цензура...] , але офіційно він став відзначатися тільки з 60 року 20 століття.

Святитель Василій Великий народився близько 330 року в місті Кесарії Каппадокійской (Мала Азія), в благочестивій християнської сім'ї Василя і Еміліі. Батько святителя був адвокатом і викладачем риторики. В сім'ї було десять дітей, з яких п'ять, у тому числі й матір святителя праведна Емілія, прічіслени Церквою до лику святих.

Початкова освіта святої Василь отримав під керівництвом своїх батьків і бабки Макріни, високоосвіченою християнки. Після смерті батька й бабки святитель Василь відправився для подальшого освіти в Константинополь, а потім в Афіни, де досконало вивчив різноманітні науки - риторику і філософію, астрономію і математику, фізику і медицину. Близько 357 року святий Василь повернувся до Кесарії, де деякий час викладав риторику. В Антіохії, і в 362 році він був присвячений в сан диякона єпископом Мелетій, а в 364 році присвячений в сан пресвітера єпископом Кесарійскім Євсевій.