Католицьке Свято Богородиці Діви Марії

Марія , мати Ісуса Христа , в християнській традиції - Богородиця (Матір Божа) і найбільша з християнських святих. Етимологію імені «Марія» (євр. Маріям) пропонувалася різна: «прекрасна», «гірка», «пані» і «подруго Богом». Учені віддають перевагу останньому значенням, яке сходить до древнеегіпетскому мови і може бути пояснюватись четирехвековим перебуванням євреїв у Єгипті.

У католицькій традиції непорочного зачаття самої Діви Марії (її батьками) розглядається як логічне умова, підготувати її до ролі матері Спасителя. Її свобода від гріха була особливою благодаттю, винятком із загального правила, привілеєм, до якої, як стверджує католицька церква (на відміну від протестантської), не було відзначено ніяке інше тварное істота.

Девственная Непорочної Діви Марії та чуждость плотскому вожделенію поєднувалися в ній з її неподверженностью никакому особистого гріха. На її безгрешность вказує визначення «благодатна», який їй дається в Євангелії, оскільки етичний вадою, несумісний з повнотою божественної благодаті. Августин вважав, що поняття особистої гріховності не придатне до Пресвятої Діви вже тому, що її вшанував Бог.

З роллю Марії як Матері Спасителя поєднана та її роль посредніци між Христом і родом людським. У теологічним доктрини Римсько-католицької церкви визнано, що, оскільки Діва Марія народила Спасителя, який є джерело усякої благодаті, що завдяки їй ця благодать повідомляється людству.

У 1950 Папа Пій XII проголосив, що «Пренепорочная Діва, Захист від усякої скверни первородного гріха, завершивши шлях земного життя, була взята тілом і душею в небесну славу ...» Католичне вчення про вознесеніі Діви Марії грунтується на двоякой традиції: на утвердівшемся здавна вірувань і на тому, що католицький єпископат з повним одностайністю прийняв цю догматіческую істину в якості частини віровчення.