2 лютого - Католицьке Стрітення Господнє

Свято встановлено на згадку про знаменну подію для християн - зустрічі (слав. зустріч) в Ієрусалимському Храмі Дитятка Ісуса з праведним старцем Симеоном.

Стрітення в Римо-католицькій церкві - свято Очищення Діви Марії, присвячений спогади про принесення немовляти Ісуса у храм і очищальну обряді, зроблений його матір'ю на сороковий день після народження первістка. При вході до храму її зустріли св. Симеон, якому було сказано, що він не помре, поки не побачить Христа, і Стариця Анна, сиділи при храмі. Як пропонує Закон Мойсея, батьки принесли Дитятко Ісуса в Єрусалимський Храм на 40-й день після народження для здійснення обряду посвячення. Євангеліст Лука розповідає про те, що коли Марія стояла в Храмі з Дитиною Ісусом на руках, до неї підійшов старець Симеон, відомий у місті своєю мудрістю і праведністю. Побачивши немовля Ісуса, він узяв його на руки і вимовив: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвіту поганам, і славу народу Твого Ізраїля »(Лк. 2:29-32).

В католицькій церкві свято Стрітення Господнього з незапам'ятних часу називається Chandeleur, тобто світильник. На згадку про слова праведного Симеона, назвати Ісуса «світлом на просвіту поганам», на свято Стрітення з 11 в. в храмах здійснюється обряд освячення свічок, які потім запалюється під час богослужіння. Віруючі дбайливо зберігають Срітенського свічки на протязі всього року і запалюють їх, коли звертаються з молитвою до Христа у важкі для себе хвилини: під час хвороби, сімейних негараздів та інших життєвих труднощів.

Свято Стрітення Господнього належить до найдавніших свят християнської Церкви.Но, незважаючи на раннє походження, це свято до VI століття відбуваються не так урочисто. У 528 році, при імператорі Юстініане (527 - 565), Антіохію спіткало лихо - землетрус, від якої загинуло багато народу. За цим нещастям було інше. У 544 році з'явилася моровиця, уносит щодня по кілька тисяч чоловік. У ці дні всенародного лиха одному з благочестивих християн було відкрито, щоб святкування Стрітення Господнього здійснювати коштовні.

Коли в день Стрітення Господнього було скоєно всенощное пильнування і хресний хід, лиха в Византии припинилися. На подяку Богові, Церква в 544 році встановила святкувати Стрітення Господнє коштовні. Таким чином, цей день увійшов до числа дванадцяти особливо урочистих общецерковних свят - двунадесятих свят.