Шалені ціни

Пам’ятаючи, як у минулому році ціни потихеньку, але впевнено повзли вгору, ми з жахом думаємо: а що ж буде далі? Перед Новим роком ціни піднялися майже на всі продукти харчування. Ця традиція спостерігається щороку, але в 2010-му, після свят, ціни вниз так і не пішли. А деякі продукти – дорожчають чи не щодня. Лідери у цій дорожнечі –молоко та цукор.

Втім, і минулого року хмельничани відчули: криза кризою, а ціни на товари ростуть шаленими темпами. За даними Головного управління статистики в Хмельницькій області, у 2009 році ціни на споживчому ринку області зросли, в середньому, на 13 відсотків. Продукти харчування та безалкогольні напої подорожчали на 12,5 відсотка. Суттєвого зростання зазнали ціни на олію, сири, кисломолочну продукцію, рибу та продукти з риби. На 16,5 – 25,6 відсотка додало у ціні молоко. Але найбільше здорожчали вершкове масло, какао та цукор – на 50 – 90 відсотків.

Ціна молока: кому погано, а кому ще гірше
Молоко і молочні продукти дорожчають вже три місяці поспіль. Ця тенденція, спровокована сезонним чинником (взимку корівки дають менше молока, а отже, воно коштує дорожче) і встановленням граничних закупівельних цін, набирає оберти. Ще однією причиною того, що цей соціально важливий продукт незабаром може стати рідкістю на нашому столі, стала відміна дотацій сільгоспвиробникам.

Наразі в магазині пакет найдешевшого молока коштує близько шести-семи гривень. А ще минулого місяця ми платили на півтори-дві гривні менше. Влітку – менше наполовину. Спеціалісти аграрної галузі називають дві причини зростання цін: встановлення граничних закупівельних цін на молоко (не нижче 2, 12 гривні за літр) та відміну спеціального режиму відшкодування ПДВ при реалізації молока на переробку, що здешевлювало його на 20 відсотків. В результаті, звісно ж, страждає споживач.

“Ті ціни на молоко, які ми нині бачимо в магазинах, – необ’єктивні, –зізнається Володимир Кирилюк, заступник голови облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу. – Їх підняли значно істотніше, аніж зросли ціни на сировину. Звісно, фіксована ціна молока стимулюватиме його виробництво, тобто дійних корів менше пускатимуть “під ніж”. Однак, якщо встановлювати захмарні ціни на готову продукцію, то може виникнути серйозна загроза для її збуту: шість гривень за пакет молока – це досить дорого. Окрім того, здорожчання молока має ще й сезонний характер. Влітку воно однозначно буде дешевше, аніж зараз. І якщо молоко за фіксованими цінами переробники відмовляться купувати, то селяни можуть зазнати великих збитків”.

Керівники переробних підприємств –люди законослухняні, і вже з першого січня купують в селян молоко за новими, встановленими Кабміном цінами. І одразу ж були змушені підняти ціни на готову продукцію – в середньому на 15 відсотків. Переробники зізнаються, що їх затиснули з усіх боків. “Скасована дотація, зросли закупівельні ціни на молоко, росте вартість електроенергії, пального, таропакувальних матеріалів, тому ми змушені піднімати ціну на готову молочну продукцію, – розповідає Валерій Яглінський, голова правління ЗАТ “Деражнянський молочний завод”. – Однак ми дуже залежимо від споживачів і розуміємо, що це б’є по їхній кишені. А не зможуть вони купувати наші сметану, молоко, масло – впаде реалізація, і ми не матимемо коштів, щоб брати молоко у селян. Виходить замкнуте коло”.

Цукор по десять гривень! Чи це межа?
Січень став останнім місяцем, коли можна було купити порівняно недорогий цукор – по сім – вісім гривень за кілограм. Нині за це солодке диво вже просять (чи вимагають?) вже 10-12 гривень за кіло. Та, як виявляється, вартість цукру підвищується не лише у нас, а у світі. «Світова ціна на цукор зростає, але у нас продається вітчизняний, дешевший товар, і він в країні є! – зробив заяву минулого тижня голова правління асоціації «Укрцукор» Микола Ярчук. – Тож сьогоднішня паніка викликана штучно, спеціально для того, щоб підняти ціни на внутрішньому ринку. Але реальної проблеми я не бачу».

Втім, вітчизняного цукру з кожним роком у нас стає все менше – посіви цукристих невпинно скорочуються. Тож в українських засіках за станом на 1 січня 2010 року було близько 1,3 мільйона тонн цукру. Українці ж щомісячно споживають близько 130 тисяч тонн. Тобто, як мінімум, нашого цукру вистачить до кінця весни.

“Запаси в державі менші, і цього слід було чекати, – розповідає про ціну на цукор Володимир Кирилюк. – Посіви цукрового буряка в країні зменшилися більше, ніж на 60 тисяч гектарів. Однак на Хмельниччині, єдиній з двох областей України, площі цукрового буряка минулоріч, навпаки, зросли майже на п’ять тисяч гектарів і сягнули 30 тисяч. Як і прогнозували, в області зібрали гарний урожай, тому задекларовані ціни в області на цукор вдалося встановити на рівні 5, 60 – 7, 20 гривні за кілограм. Звісно ж, якщо нині його ціна сягає десятка гривень, то тут не обходиться без монополістів, які спочатку скуповують цей важливий продукт, а потім викидають на ринок по завищених цінах, чим штучно створюють ажіотаж серед населення”.

Тим часом в асоціації “Укрцукор” запевняють, що вже наступного місяця до України прибуде майже 300 тисяч тонн імпортного цукру. Як запевняє Микола Ярчук, вже в лютому почнеться кампанія з постачання дешевого тростинного цукру: “Тож якщо імпортні постачання пройдуть без збоїв, то до весни за кілограм цукру в наших магазинах проситимуть по 8,50 гривні. Отже, людям зараз немає чого скуповувати у великих кількостях дорогий солодкий пісок”.