18 лютого - Коровяча смерть

Похмурий нещадний демон блукає в цей небезпечний день. Дотик його губит худоба, позбавляє їжі господарів. Корова смерть або чума - оборотень у вигляді чорної корови, собаки або кішки, непомітно гуляють серед стада і напускающій на нього порчу.

Корова смерть - один з епітетів Мари-Зими, що связно мабуть з тим, що корови найчастіше околевают наприкінці зими без видимої на те причини. Свіжої трави ще немає, а сіно кінчається, залишається лише саме лихе, з низів копен. Воно щільне, погано просушенное, часто подгнівшее. У хліви панують холод, вогкості, небезпечні протягів. Те, що Корова Смерть - оборотень, можна вважати зазначенням і на іншу природу небезпеки - лютого вовка, від голоду і морози, забившего про обережність.

Всяка хвороба виганяєте вогнем так попелом. Зачумленную скотінку виводили з стада, спалювали її тушу і окурялі її місце в хлеву. Іноді опахівалі борозни все село. І, звичайно, зверталися до Велеса, покровителю худоби, з проханням захистити від напасті, не пустити більше хвороба. В жертву приносять масло, молоко, в самих важких випадках - саму корову. Ось одна з пізніх (двоеверческіх) обрядових пісень на вигнання коров'ячому Смерті.