Засудили голову міста енергетиків

До трьох з половиною років в’язниці без права обіймати керівні посади і без права на амністію засудив мера міста енергетиків Олександра Смишляєва Нетішинський міський суд за порушення трудового законодавства і невиконання рішення суду. В ухвалі йдеться, що мер кілька разів незаконно звільняв з роботи начальника управління освіти Нетішинської міської ради Марію Моцик, і при цьому не виконував судові рішення про відновлення її на посаді.
За даним фактом проти нього прокуратурою області було порушено кримінальну справу.
Під час досудового й судового слідства з мера взято підписку про невиїзд. Наразі в цей момент він працює на посаді, оскільки, відповідно до законодавства, у 15-денний термін має право спрямувати позов до апеляційного суду. Міським головою Нетішина Олександр Смишляєв був обраний у 2006 році.






Громада має знати
ТРИ РОКИ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ БЕЗ ПРАВА ЗАЙМАТИ КЕРІВНІ ПОСАДИ
Саме такого покарання вимагає прокурор міста Нетішина для міського голови за звільнення начальника управління освіти Моцик М.А. Під час судового засідання 5 жовтня 2009 прокурор наголосив, що факти незаконного звільнення Смишляєвим О.Є. начальника управління освіти з особистих мотивів та невиконання судових рішеннь про поновлення останньої на займаній посаді підтвердили заступники міського голови Власюк В.П. та Михасик І.М., вчитель НВК Соболик Т.А., начальник обласного управління освіти Жолобок Н.К., а також представники підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС у Хмельницькій області. Прокурор вважає, що постанова Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2009 року, якою скасовано рішення Нетішинського міського суду від 5 березня 2008 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада про поновлення Моцик М.А. на займаній посаді, не є підставою для закриття кримінальної справи, порушеної стосовно міського голови.

Ще в першому судовому засіданні міський голова заявив клопотання про те, щоб судовий процес був відкритим. Тому дозволю собі нагадати читачам коротку хронологію цієї резонансної справи. Отож, постанову про порушення кримінальної справи щодо Нетішинського міського голови було винесено прокурором Хмельницької області 6 жовтня 2008 року. Відкриттю цієї кримінальної справи передував підтриманий Хмельницькою обласною радою та спрямований до обласної прокуратури запит депутата обласної ради В.Олуйка. Влітку 2008 року на лист голови обласної ради Гладуняка І.В. прокурор області надає відповідь, що підстав для прокурорського реагування немає, оскільки рішення суду міський голова виконав. Та все ж восени 2008 року кримінальна справа таки була порушена.

29 вересня 2009 року у зв’язку з постановою Вищого адміністратиного суду України депутатський корпус приймає рішення «Про звернення депутатів Нетішинської міської ради до Генеральної прокуратури України та Хмельницької обласної ради». Серед тридцяти одного з присутніх на сесії депутатів не підтримали таке рішення Мороз О.М., Айбін З.А., Шадрін Ю.В., Самолюк Ю.О., Мельничук І.М., Комащук І.І. У тому ж таки судовому засіданні, яке відбулось 5 жовтня 2009, року прокурор міста Нетішина заявив, що готує протест на прийняте радою рішення. У ході судового процесу були відхилені всі клопотання міського голови та його захисників про залучення у якості свідків представників міської профспілкової організації закладів освіти та обласного контрольно-ревізійного управління. Саме вимога профспілок та КРУ стали підставою для розпоряджень міського голови про звільнення начальника управління освіти. Зазначу, що профспілки заявляли свої неодноразові вимоги про звільнення Моцик М.А. у зв’язку з невиконанням колективного доовору, КРУ керувалось Постановою Кабінету Міністрів України. Згідно зі статтею 117 Конституції України, постанови Кабміну є обов’язковими для виконання на території держави. А ще було рішення 3-ї позачергової сесії Нетішинської міської ради від 25 травня 2006 року , згідно з яким депутати доручали міському голові вирішити питання щодо доцільності подальшого перебування на займаній посаді начальника управління Моцик М.А.

У тому ж таки засіданні суду 5 жовтня була озвучена характеристика на міського голову Смишляєва О.Є., нагородженого орденом «Знак Пошани» за пуск третього енергоблока Чорнобильської АЕС, орденом Трудового Червоного прапора за участь у ліквідації аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС, орденом Ярослава Мудрого та грамотою Верховної Ради за пуск другого енергоблока Хмельницької АЕС, грамотою Кабінету Міністрів України за роботу в Міністерстві екології та природніх ресурсів, медаллю Юлії Тимошенко за участь у виборах до місцевої ради. Зрозуміло, що характеристика на Смишляєва О.Є, за якого у 2006 році віддали свої голоси 77% виборців міста, є позитивною.
Наступне засідання суду – 26 жовтня… Р.S.Коституція України захищає громадян України від виконання незаконних наказів.



Кримінальна справа міського голови
«Перед громадою міста я повинен бути максимально чесним і відкритим»
26 жовтня 2009 було призначено чергове судове засідання у кримінальній справі, порушеній стосовно мене як міського голови за звільнення начальника управління освіти. Саме в цей день я мав сказати своє останнє слово перед проголошенням вироку. Суддя переніс засідання на 23 листопада, мотивуючи це необхідністю ретельного вивчення матеріалів справи.

Готуючись до суду, я ще раз (вже вкотре!) проаналізував розвиток подій і спробував підсумувати: а чому, власне, все так сталося? І сьогодні я ділюсь тими думками з нетішинцями, розуміючи, що перед громадою міста, яка довірила мені керувати ним, я повинен бути максимально чесним і відкритим.

Важаю, що у цій кримінальній справі є занадто багато фактів, що свідчать про її політичне спрямування та порушення моїх конституційних прав на захист. Підтвердженням цього є коротка хронологія подій щодо порушення самої справи, досудового слідства та проведення суду. Як відомо, порушенню справи передував депутатський запит депутата обласної ради В.Олуйка. Проте сам Олуйко жодного разу не спілкувався ні зі мною, ні з профспілкою освіти, жодного разу не був в Нетішині після виборів до обласної ради. Мало того, ознайомившись із документами щодо підстав звільнення начальника управління освіти, сам сказав, що буде пропонувати запит зняти з контролю. Але чому цього не зробив? Чому депутат обласної ради вважає, що може, не спілкуючись з міським головою та освітянами, робити висновки на свій розсуд? Але, що там дивуватись, обласна рада теж звільнила пана Олуйка з посади ректора за фінансові порушення, виявлені перевіркою КРУ. Наступне. Виникає логічне запитання: чому постанову про порушення кримінальної справи прокурор області підписує на бланку прокуратури міста Нетішин? Чому сама постанова немає номера? Чому прокурор області в липні 2008 року відповідає голові обласної ради Гладуняку, що підстав для прокурорського реагування немає? І чому в постанові жодним словом не сказано, що підставою для звільнення Моцик були вимоги профспілок та КРУ? Чому в постанові жодного слова немає про рішення сесії, згідно з яким депутати доручили мені вирішити питання щодо доцільності подальшого перебування на займаній посаді начальника управління освіти у зв’язку із грубими фінансовими порушеннями? Чому в постанові не зазначено, що рішення Нетішинського суду від 5 березня 2008 року було виконано мною протягом доби і що на момент порушення справи Моцик в повному обсязі отримувала заробітну плати, яку отримує, до речі, і по сьогоднішній день?

Мені також незрозуміло, чому в Нетішині на ринку (!) безкоштовно розповсюджували газету обласної ради «Подільські вісті», в якій були надруковані матеріали неправдивого та образливого змісту, в тому числі і по цій справі. При цьому журналісти не спілкувались зі мною, не були присутні на сесіях міської ради. Мало того інший депутат обласної ради О.Вітряний неодноразово з мегафоном в рукак під час проведення сесій міської ради викрикував гасла «Мера геть!». Між іншим, саме в цей час прокуратура міста проводила досудове слідство. Багато запитань виникає і з приводу моєї позовної заяви про оскарження штрафу, накладеного ДВС. Нетішинський міський суд мені відмовив у розгляді позовної заяви, мотивуючи тим, що справу має розглядати Хмельницький окружний суд. А Хмельницький окружний теж відмовив, мотивуючи тим, що справу має розглядати міський суд. Скажіть, чи може таке бути у правовій державі? Ці рішення судів ще раз свідчать саме про політичний характер справи. Адже мою позовну заяву просто не розглянули, порушивши мої конституційні права на захист.

Наступне. Викликає запитання яскрава лінія, яка проходить через постанову про порушення справи та обвинувальний висновок. Прокурор стверджує, що я порушив процедуру звільнення державного службовця, зокрема статтю 30 ЗУ «Про державну службу». І це при тому, що Моцик є не державним службовцем, а посадовою особою місцевого самоврядування, була прийнята на роботу і складала присягу як посадова особа місцевого самоврядування. А чинне законодавство говорить про те, що посадові особи місцевого самоврядуваня звільняються згідно зі статтею 20 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування». В аналітичній довідці Вищого адміністративного суду Укріїни за лютий 2009 року зазначено, що в таких випадках, коли мова йде про перебування на публічній службі посадової особи місцевого самоврядування, звільнення відбувається відповідно до спеціального законодавства – ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», а не ЗУ «Про державну службу», не КЗОТу чи інших законів. При цьому, Вищий Адміністративний Суд України чітко розмежовує державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування та процедуру їх звільнення. Рівно тиждень тому голова

апеляційного суду Хмельницької області на нараді за участю міських голів, депутатів обласної ради та міських і районних відділів МВС зазначив, що йому невідомо про застосування законодавства в інший спосіб. Я хочу запитати: невже прокурор не знає чинного законодавства? Адже саме в ЗУ «Про прокуратуру» сказано, що діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону.
Окремо хочу зупинитись на досудовому слідстві. Не піддається ніякому розумінню той факт, що під час слідства не був опитаний жоден свідок із числа представників міської профспілки освітян чи КРУ. Натомість, були опитані свідки, які давали покази на користь Моцик, були навіть зацікавлені в таких показах. Наприклад, Власюк В.П. - був звільнений з посади заступника рішенням сесії і на сьогодні судиться з радою,виконкомом та зі мною; Соболик Т.А. - її чоловік був звільнений з посади начальника Фонду комунального майна за власним бажанням, судився з виконавчим комітетом, проте Верховний суд прийняв рішення на користь виконкому. Незрозумілим є свідчення тої ж Соболик, що міський голова не подарував квіти Моцик. Скажіть, яке законодавство зобов’язує це робити? Або свідчення начальника обласного управління освіти. Коли, на якій нараді при міському голові вона була присутня? Чи може, пані Жолобок хоч раз зустрічалась з профспілками, з колективом хоч однієї школи чи садочка? І чи є нормальним явище, що начальник обласного упрвління нічого не знає про перевірки КРУ? Між іншим, коли Львівський апеляційний суд розглядав рішення , що винесла суддя Кулеша Л.М., то тодішнього начальника обласного управління освіти Вознюка суд не допустив до судового процесу в якості свідка, хоча в нього були ті ж позиції, що і в Жолобок. А саме рішення Нетішинського суду було скасоване. А тепер давайте проаналізуємо, які документи долучені до справи: газетні публікації, автором яких є не я, мало того, окремі журналісти взагалі зі мною навіть не зустрічалися. Це що – докази? Або протоколи нарад, які проводила сама Моцик, де вона висловлювала те, що хотіла сама. Можливо, це теж докази? А незрозумілі звинувачення стосовно школи №4? Ремонт спортзалів проплатила Хмельницька АЕС. Чому Моцик стверджує, що в бюджеті міста не були закладені кошти? Яким законом передбачено, що кошти АЕС мають закладатися в міському бюджеті? Так, в свій час Моцик як депутат міської ради IV скликання та начальник управління освіти, провела фінансування обстеження школи на суму 60 тис.грн. і пропонувала ремонт спортзалів провести за 750 тис. грн. бюджетних коштів. Але ремонт обійшовся втричі дешевше. То де ж тут злочин? Я вважаю злочином те, що в аварійному приміщенні проводили уроки фізкультури або взагалі їх не проводили. Між іншим, з приводу ремонту спортзалів немає зауважень ні від прокуратури, ні від обласної адміністрації.

У той же час в обвинувальному висновку жодного слова немає про пояснення секретаря міської ради. Прокурор заявив, що її пояснення та додані нею документи є несерйозними. Як це зрозуміти? Результати перевірки та вимоги КРУ, права та вимоги профспілок, подання прокуратури, рішеня ради та виконавчого комітету, розпорядження голови обласної державної адміністрації, листи обласної ради – це несерйозні речі?! Ці офіційні документи не є доказами? А як же постанови Кабінету Міністрів, на які опирається КРУ та міський голова - це те ж несерйозно? А як же Конституція України, в якій сказано, що постанови Кабміну є обов’язковими до виконання? Виходить, і Конституція – це те ж несерйозно? А як же ЗУ «Про проукуратуру»? Це серйозно чи теж несерйозно? І чому прокурор посилається на свій протест, який він виніс без звернення до суду, як того вимагає Конституційний суд України?!

Я хочу запитати: чому прокурор зазначив у дебатах, що свідок Островський підтвердив сказане свідком Михасиком, якщо в обвинувальному висновку і в матеріалах справи говориться зовсім про інше? Чому прокурор заперечував проти усіх моїх клопотань щодо свідків від профспілки освіти та КРУ?!

Я хочу також запитати: чому прокурор свій виступ у дебатах розпочав цитуванням анонімних листівок, які розповсюджувались містом? В якому офіційному документі є ті фрази, які прокурор назвав цитатами міського голови? Чи прокурор вважає, що анонімні листівки – це серйозний документ?

А ще я хочу запитати, чому досудове слідство прокуратура закінчила, не дочекавшись рішення Вищого адміністративного суду? У зв’язку з чим така поспішність? Я вважаю, що така поспішність - це ще одне підтвердженя перетвореня досудового і судового слідства у політичну розправу. А як же інакше можна зрозуміти твердження прокурора, що рішення Вищого адміністративного суду враховувати недоцільно? Куди квапиться прокурор, заперечуючи моє законне право на амністію як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС? І чи назве сьогодні хто-небудь аналогічну справу з вимогою прокурора про позбавлення волі на три роки, коли всі попередні рішення скасовані Вищим адміністративним судом? Протягом усього часу зібрано і підтверджено докази того, що не було звільнення з особистих мотивів та особистої помсти. Навіть свідок – представник ДВС - підтвердив, що характер звільнення був робочим. А підтвердженням того, що рішення судів були виконані, є наявні в матеріалах справи розпорядження за моїм підписом, направлення на медичний огляд, і, головне, виплата заробітної плати.Я хочу запитати, якщо Моцик не поновлена, то чому вона отримує зарплату?
У цій справі є дуже багато незаконного і заполітизованого. Так, в ході досудового слідства Моцик в порушення ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» брала участь у акціях і мітингах.Між іншим, місцеве телебачення транслювало її нетактовні, образливі висловлювання в мою адресу. Я такого ніколи не робив. Вона ставила підпис у підписних листах місцевого референдуму. То чиї особисті мотиви тут є - мої чи її? В ході судових процесів за позовами Моцик виявлені факти її незаконного подвійного призначення на посаду начальника управління освіти та одночасного перебування на двох посадах - на посаді начальника управління освіти та директора НВК. З цього приводу після п’яти звернень виконавчого комітету до прокуратури м.Нетішин, прокуратура області тричі давала доручення прокурору Нетішина провести перевірку та вжити невичерпних заходів. Але чомусь прокурор цього не робить. Мало того, у своїй особовій справі Моцик ще у 2002 році зазначила, що її чоловік –Роюк О.А. директор школи №4. А вже у 2003 році вона своїм наказом призначила його директором НВК, єдиного на той час закладу, що вже мав статус юридичної особи. На тій же нараді голова Хмельницького апеляційного суду, доповідаючи про виконання законодавства на запобігання корупції, зазначив, що у випадку виявлення фінансової підпорядкованості родичів або свояків переведення на іншу роботу або звільнення має відбутися протягом 15 днів.

Сьогодні багато фактів, які говорять саме про політичний характер кримінальної справи, порушеної стосовно мене. Я вважаю, що саме це стало причиною того, що судді Нетішиського міського суду взяли самовідвод і не розглянули справу, повернуту Вищим адміністративним судом України.

І на закінчення я хочу сказати про таке.У дебатах Моцик говорила про шкоду, яку я наніс суспільству? А чому вона саму себе уособлює зі суспільством? У чому моя шкода, нанесена суспільству? У тому, що харчування в садках і школах приведено до норм, встановлених Кабміном? У тому, що я виконав вимоги міської ради, КРУ та профспілок? Може, в тому, що разом із профспілками ми виграли справу у Вищому адміністративному суді? Можливо, шкоду я наніс, коли всі школи були поставлені в рівні умови - стали юридичними одиницями, після чого відкрито почали розподіляти кошти? Чи, можливо, шкода в тому, що діти стали займатись фізкультурою у відремонтованих спортзалах? Чи в тому, що вчителі та учні почали отримувати стипендії міського голови та міської ради за перемоги в обласних та Всеукраїнських олімпіадах? А, можливо, шкоду Моцик бачить в тому, що до сьогоднішнього дня не поступило жодної претензії від освітян з приводу її звільнення? Чи в тому, що я звернувся до Генерального прокурора України та Прем’єр-міністра України з проханням закінчити кримінальну справу по факту масового отруєння дітей у 2005 році та виділити кошти на реабілітацїю дітей? Шановні нетішинці, на закінчення я скажу те, про що ніколи і ніде не говорив. Два тижні тому Моцик написала в «Нетішинському віснику» про мої колишні нагороди та теперішні злочинні дії. Я ніколи не був злочинцем, ніколи не притягався до кримінальної відповідальності. Всі свої нагороди я заслужив чесною працею. Повірте, після того, як на моїх очах вмирали мої друзі та колеги, рятуючи країну від катастрофи, - ні за яку ціну, ніколи я не дозволю собі вчинити зло людям, ніхто не заставить мене піти проти моєї совісті. Мені вже багато років, щоб робити нерозумні кроки. У мене вже багато досвіду, щоб робити помилки. Я вмію працювати, не порушуючи закони.
О.Є.Смишляєв, міський голова

Доречі, щодо судової справи колишнього першого заступника міського голови Власюка В.П., щодо поновленя на роботі, то постановою Нетішинського міськогосуду від 12.11.09р. йому відмовлено в задоволені позову. Але суть питання в іншому: навіщо взагалі було ініціювати судову справу у той час, коли людина вже знала про те, що буде виїжджати працювати за кордон? Щоб захистити свою честь та гідність? То захищати треба до кінця! Але скільки часу та коштів було витрачено виконавчим комітетом на цю справу. (Доречі це відповідь на запитання, скільки коштів та часу витрачає міська рада на судові процеси)

Можливо і цей процес не переріс у політичний, тому, що колишній перший заступник втік за кордон, а можливо і навпаки, втік за кордон тому, що кинули його..., і судове рішення виносилось згідно чинного законодавства.

Також пропонуємо вашій увазі статтю, надруковану у газеті "Подільський кур'єр" " №44 від 5 листопада 2009 року.