Україністичні віршики. Частина 2

Автобус з ізраїльтянами їде з екскурсією по колишніх таборах. По дорозі від Бабиного Яру до Польщі автобус ламається. Телефону ні в кого немає.
Водій стукає в один з волинських будинків і говорить місцевому жителю:
- Розумієте, я тут везу євреїв в Освенцім, а автобус зламався.
Ви не могли б нам допомогти? Хазяїн розводить руками:
- Так я б з радістю, тільки в мене усього лише мікрохвильова пічка.


Катастрофа. Розбився лiтак. Попали в чистилище українець, москаль та жид.
Підходить до них апостол Павло та й каже:
- Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого, крім повернення на землю.
Москаль:
- А ви точьно виконаєтє цє бажання?
Павло:
- Обов’язково.
- Тоді я хачу, щоб вимєрли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа, лєзуть в уряд і заважают нам жить.
Жид:
- А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, эвреям, жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім світом керувати.
Українець:
- А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида?
Павло:
- Я ж пообіцяв!
Українець:
- Ну, тоді мені лише філіжанку кави.



Їде негр у вишиванці у львівському трамваї і читає газету “За вільну Україну”.
Чоловік із села, побачивши це, не витримує: - Скажіть, а ви вмієте читати по-українськи?
- Звісно…
- І розумієте українську?
- Розумію, адже я – щирий українець.
- А я тоді хто?
- Не знаю… З вигляду – або жид, або москаль.



В Росії дві біди - дурні і дороги. А в Україні три - дурні, дороги та Росія.



Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
- Памагітє, памагітє!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
- Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови.



Криївка партизанів. Старшина, перекладач і полонений “стрибок”.
- Cпитай москаля, де розташована їхня частина.
- Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть.
- Я не скажу!
- Москаль відповів, що не скаже.
- То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
- Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать.
- Я все равно не скажу!
- Москаль каже, що все одно мовчатиме.
- То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[…]
- А что это они внесли?
- Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти.
- Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу!
- Що там москаль белькоче?
- Каже, що москалі тортур не бояться.



Приїхав хлопець поступати в Москву, в театральний інститут. Перший екзамен - російська література. Білет - “Тургенев, Муму”.
- У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i був у неї крiпак, якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав можливостi спiлкуватися з iншими людьми.
- Маладой чєлавєк, гаварітє пажалуйста па-русскі - екзамєн вєдь по русской літєратурє!
- Чекайте-чекайте, зараз все буде! Так от - мав Герасим лише одного товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала Герасиму його втопити..
- Маладой чєлавєк, да гаварітє же па-русскі, тєм болєє, что нє всє Вас понімают…
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - що робити Герасиму - вiн же крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив’язав на один кiнець Мотузки цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: “Гєрасім! За что???”



Чорним морем пливе американський есмінець. Аж перед есмінцем виринає субмарина з жовто-блакитним прапором. Поки американці заходяться шукати по довідниках чий же це прапор, що за держава, з підводного човна пускають дві торпеди й топлять есмінець. Субмарина занурюється на перископну глибину та в капітанській рубці відбувається розмова:
- Петре, а ти впевнений, що то були москалі ?
- Авжеж, бачив скільки зірок на прапорi!



- Ну, куме, за незалєжність!
- Так, куме, за самостійність!

- Ну, куме, за панів Стецька та Бандеру!
- Хай дохнуть кляті москалі!

- Ну, куме, давай-но за китайських педерастів?
- Навіщо?!!
- Та, вони такі ж, як ми - жовто-блакитні!