22 лютого 1990 року уряд Англії опублікував «Хартію жертв злочинів». З тих пір в усьому цивілізованому і демократичному світі відзначають день підтримки жертв злочинів.

Проблема соціальної реабілітації жертв злочинів почала хвилювати співтовариство в кінці минулого століття. У вересні 1985 року сьомий конгрес ООН з попередження злочинності та поводження з правопорушниками затвердив Декларацію основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою. 29 листопада 1985 року Генеральна Асамблея ООН прийняла цю декларацію, вперше розробивши універсальні принципи підтримки і захисту жертв злочинів та зловживань владою.

Священномученик Панкратов, єпископ Тавроменійскій, народився в той час, коли Господь наш Ісус Христос жив на землі.

Панкратов батьки були родом з Антіохії. Почувши про благовісті Ісуса Христа, батько Панкратов, узявши з собою юного сина, відправився до Єрусалиму, щоб особисто бачити великого Вчителя. Його потрясли чудеса, і, коли він почув Божественне вчення, то увірував у Христа як Сина Божого. Він зблизився з учнями Господа, особливо з святим апостолом Петром. З тих пір юнак Панкратов став відомий святому апостолу Петру.

Присвячуючи Тиждень мясопустний нагадуванню про день останнього Страшного суду Христового, Церква, через цього суду, встановила клопотатиме не тільки за живих членів своїх, але й за всіх, від віку померлих, у благочесті пожівшіх, всіх поколінь, звань і станів, особливо ж за помер раптовою смертю , і молить Господа про помилування їх.

«Святі отці узаконили здійснювати поминання про всіх померлих з наступних причин. Багато досить нерідко вмирають неприродно смертю, наприклад: під час мандрівки по морям, в непрохідних горах, в ущелини і прірва; трапляється, гинуть від голоду, на пожежах, на війні, замерзають. І хто перечтет (перерахує) всі роди і види ненавмисно і ніким не очікуваної смерті? І всі такі позбавляються узаконеного псалмопенія і заупокійних молитов. Ось чому святі отці, рухомі людинолюбство, встановили, грунтуючись на вченні апостольському, робити це загальне, Вселенським поминання, щоб ніхто, - коли б, де б і як би не закінчив земне життя, - не позбувся молитов Церкви ».

Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, відзначається щороку з лютого 2000 року для сприяння мовного і культурного різноманіття та багатомовності.

Мови є самим сильним інструментом збереження і розвитку нашого матеріального і духовної спадщини. За оцінками ЮНЕСКО половина з 6 тисяч мов світу можуть найближчим часом втратити останніх носіїв.

Святитель Парфеній, єпископ Лампсакійскій, був родом з міста Мелітополя (Мала Азія), де його батько Христофор служив дияконом. Юнак не був научен грамоті, але добре засвоїв Божественне Писання, присутній у храмі при богослужіннях. У нього було добре серце і, займаючись рибальством, він виручені гроші роздавав убогим. Повний благодаті Божої, святий Парфеній з 18-ти років іменем Христовим лікую хвороби, демонів Він виганяв і творив інші чудеса.

Дізнавшись про Поводьтеся юнаки, Мелитопольский єпископ Філіп дав йому освіту і присвятив під пресвітера. В 325 році, за царювання Костянтина Великого, архієпископ Кізіческій Ахилла поставив його єпископом міста Лампсака (Мала Азія). У місті було багато язичників, і святитель став старанно поширювати віру в Христа, стверджуючи її з волі Божої багатьма чудами та лікування хворих. Люди стали відходити від язичницьких вірувань, і тоді святитель Парфеній відправився до царя Костянтину Великому з проханням дати йому владу руйнувати ідольскіе капища та будувати на їх місці християнські храми.

Сьогодні в усьому світі відзначається «Всесвітній день китів». Це свято було засновано у 1986 році, коли «Міжнародна комісія по питанню китів», після 200 років беспощадного вигублення, ввела заборону на кітовий промисел. Він діє й донині і означає, що по всьому світу полювання на китів, а також торгівля м'ясом кітовим заборонено.

Однак цей день вважається днем захисту не лише китів, але і всіх морських ссавців. Щорічно в цей день різні природоохоронні групи проводять акції на захист китів та інших морських ссавців. Часто екологи об'єднуються і присвячують цей день захисту одного унікального виду, якому загрожує смертельна небезпека.

Троян зимовий - важлива дата для Древніх слов'ян. Цей день наші предки вважали днем Військової слави, коли багато російських воїнів попадали від Римських воїнів у придунайському області, у Троянов Валу (швидше за все оборонна насип, але можливо на це місці був споруджений невеликий форпост, етимологія назви не висянено до сих пор). Воїни те бились не склали зброї і не показав спини. Це свято відомий також під назвами: «Стрібожьі онуки», «поминання занепалих у Троянова Валу».

Похмурий нещадний демон блукає в цей небезпечний день. Дотик його губит худоба, позбавляє їжі господарів. Корова смерть або чума - оборотень у вигляді чорної корови, собаки або кішки, непомітно гуляють серед стада і напускающій на нього порчу.

Корова смерть - один з епітетів Мари-Зими, що связно мабуть з тим, що корови найчастіше околевают наприкінці зими без видимої на те причини. Свіжої трави ще немає, а сіно кінчається, залишається лише саме лихе, з низів копен. Воно щільне, погано просушенное, часто подгнівшее. У хліви панують холод, вогкості, небезпечні протягів. Те, що Корова Смерть - оборотень, можна вважати зазначенням і на іншу природу небезпеки - лютого вовка, від голоду і морози, забившего про обережність.

День спонтанного прояву доброти - один з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. Це свято має загальносвітове значення, святкують його всім миром, незалежно від громадянства, національності та релігійних переконань.

У Росії це свято поки ще мало відомий. У цей день, як закликають організатори, потрібно намагатися бути добрим до всіх, і не просто добрим, а добрим безмежно і безкорисливо.

Пам'ятайте, якщо людина чекає подяки за свою доброту, це не справжня доброта. Ви не повинні розраховувати на те, що станете свідком радості інших і почуєте їх похвалу.

Слідуючи приказці «Готуй сани влітку, а віз взимку», господарі відразу після Стрітення с утра пораньше приймалися за ремонт сільськогосподарського інвентарю, називаючи цей лютневий день «лагодження».

Расчіная лагодження, селяни пам'ятали: чим раніше приймеш за господарство - тим більше весни угодишь. Зволікати з лагодження до справжніх теплих днів не личить справжньому хазяїну. Відкриваючи сарайкі, прикидали селяни: за яку роботу треба ще взятися?